BesTToday. Висоцький. Спасибі, що живий (30.11.2011)

В темі

Реклама

Зачекайте.

Репортажі по темі

пов'язані сюжети

Найпопулярніше

Надіслати своє посилання

Висоцький. Спасибі, що живий <код для ЖЖ>

Актор Сергій Безруков нарешті зізнався, що саме він зіграв роль Володимира Висоцького

Створено: 30.11.2011 18:09, оновлено: 18.04.2012 16:04 Переглядів: 19123 Теги: кіно Актор Сергій Безруков зізнався, що грав Висоцького

Знаменитий російський актор Сергій Безруков зізнався у передачі «Вечірній Ургант», що саме він зіграв головну роль у фільмі "Висоцький. Спасибі, що живий".

розгорнути >>

Безруков розколовся: Висоцький-це він ...

Актор Сергій Безруков в телепередачі Івана Урганта нарешті чесно зізнався, що саме він зіграв Висоцького в фільмі "Висоцький. Спасибі що живий". Таким чином чутки, довгий час блукали по просторах Рунета, виявилися обґрунтованими.

розгорнути >>

Нарешті добрався до перегляду гучного вітчизняного блокбастера, який всім або дуже подобається або розноситься в пух і прах. Очікування, в общем-то, підтвердилися, проте, про все по порядку.

розгорнути >>

Подивився "Висоцький. Спасибі, що живий". Чесно кажучи, зовсім не зрозумів, в честь чого всякі гобліни спливали жовчю ... Втім, не зрозумів і хвалебних од фільму. Кіно не про Висоцького, але головного героя грає хтось, схожий на нього. Грає, правда, серенько, але тут вже є виправдання - в гумовій масці багато не награлися ... Фільм не про той час, тому що не сильно схоже на той час, ні люди, ні реквізит. Але це враження скрадається тим, що дії відбуваються в Узбекистані, а там хер його знає, як було тридцять років тому ...

розгорнути >>

Помічаю весь час, як навіть найдостойніші і шановні мною люди, в тому числі - в письменницькому середовищі, постійно конфліктують між собою. Напевно, тому, що в їхніх серцях не живе байдужість, і будь-які образи сприймаються особливо гостро.

розгорнути >>

Подивився на вихідних в мюнхенському кінотеатрі фільм "Висоцький". Німці перевели назву як "Спасибі, за моє життя". Ага, з коми після "спасибі". Вони і дубляж зробили. Але я розсудливо вибрав версію з субтитрами.

розгорнути >>

Якось не очікував, що в цьому співтоваристві можна публікувати рецензії на «Висоцького», інакше давно б уже з'явився тут. «Висоцький. Спасибі, що живий »- це той неординарний випадок, коли питання до фільму виникають не після, а до його перегляду. Після перегляду їх не залишається.

розгорнути >>

Як багато цікавих і талановитих особистостей вже пішло на той світ, з різних причин звичайно, але об'єднувало їх усіх те, що люди їх любили і поважали, часом не помічаючи поганого.

розгорнути >>

Фільм так собі. Хоча і у вищій лізі вітчизняного кіно (яке, в свою чергу, плететься в жопе світових досягнень). Тривимірною графікою, яку обіцяли продюсери, там майже не пахне. У кадрі стирчать чиїсь інші вуха.

розгорнути >>

Сходили в кіно. Оскільки в моїй стрічці переважають категорично негативні рецензії, йшла з деяким упередженням, але вже давно збиралися та й якось дивно було: невже все настільки погано. Тому що тоді якось занадто прикро, чи що ...

розгорнути >>

Прямуючи сьогодні в кіно на даний байопік, я не чекав від нього чогось особливого (як не чекаю, зазвичай, і від багатьох російських фільмів). Чи то я ріс не в той час, то чи не в тому оточенні, але про Висоцького я знав тільки дві речі (а точніше слова): Висоцький і Великий. Напевно цього було достатньо, щоб зрозуміти хоча б в загальних рисах, хто ж ця відома багатьом особистість. З творчістю його я був знайомий, але мигцем, не вдаючись у подробиці, але це не заважало мені при цьому ставитися з повагою до такої людини і його спадщини. І ось виходить картина - «Висоцький. Спасибі, що живий ». Галасу було навколо неї піднято - сила-силенна. Головна фішка - початкова невідомість актора, який зіграв головного героя. Чутки, недомовки, навіть в самій картині в титрах показується просто - Володимир Висоцький. Напевно такі ось факти також зіграли свою роль в антуражі картини, надаючи їй якоїсь загадковості, нехай і досить удаваною. Будується картина виключно на акторській грі. Нема особливого екшену (та й з чого б йому тут бути, здавалося б, але це ж НАШЕ кіно), але і особливих просідань в подіях, що відбуваються не спостерігається. Кожен актор у своїй ролі виглядає цілком органічно, кожної емоції будь-якого героя віриш. Винятком (особисто для мене) є лише актриса Оксана Акіньшина. Ну не знаю, просто може особа у неї таке, що в кожній своїй ролі вона виглядає якось аж надто однаково. Решті акторського складу (а саме: Андрію Смолякова, Івана Урганта, Максиму Леонідову, Андрію Паніну, Володимиру Ільїну і тд) хочеться зайвий раз поаплодувати окремо. Я давно не бачив настільки живої гри, живих персонажів, будь-яке їхнє поява в кадрі було для мене особистим маленьким святом. Але, балом тут править, зрозуміло, Висоцький (якщо бути точніше, то актор його грав і син, батька озвучував). Мені судити природно складніше, але цього персонажу я беззастережно повірив. Незважаючи на грим (який, до слова, накладався на актора шість годин), незважаючи на озвучку (теж вельми достовірну), на 90% віриш, що перед тобою саме та людина з того часу, з того тіста. Комусь може здатися, що те, що історія всього фільму, за фактом зав'язана на проблемі співака з морфієм і пережитої ним через це клінічної смерті, виставляє усталений образ не в тому світі. Мовляв «тупо зробили з людини наркомана». Я вважаю інакше. На мій погляд, після перегляду даного фільму у глядачів не тільки повинна залишитися непорушною репутація співака, але вони повинні ще більше перейнятися до цієї людини. Тому що навіть Великі і раніше залишаються людьми, зі своїми слабкостями. Інша справа, як з усіма цими слабкостями залишатися Великим - ось це вже питання. Не обійшлося у кіна і без недоліків. В даному випадку проблеми є з хронометражем та з саундтреком. З першим все цілком прозоро - фільм затягнули. Ясна річ, творцям хотілося показати якомога більше у вмонтовані дві години, але під кінець починаєш все-таки трохи втомлюватися від перегляду. А ось з другим справи йдуть трохи дивно. Саундтрек у фільму (я зараз говорю не про записи авторських пісень, які могли б логічним чином служити повноцінним OST до фільму) дуже часто виходить невтемним. Іноді включається зайвий драматизм, іноді - зайвий епік, а іноді взагалі якісь шпигунські теми. Може якби вони все не були занадто яскравими і виділяються на загальному тлі - то було б нормально. А так, прям іноді вуха різало. Цей фільм можна рекомендувати всім людям, знайомим з цією Людиною і його творчістю, але я б настійно радив би його подивитися саме тим, хто не особливо знайомий. Особисто я перейнявся цим образом. Того ж бажаю всім.

розгорнути >>

Довгоочікувана картина Петра Буслова про Висоцького для мене, на жаль, виявилася розчаруванням. Ні, вона не погана, вона просто не така і не про те, чого чекав я і, впевнений, багато інших. Як людина наївний, я мріяв побачити якесь масштабне і глибоке полотно, таке, де був би хоч краєчком відбитий велика людина, той, хто був «голосом свого покоління», той, хто до цього дня уособлює наш народ і цілу епоху нашої історії . Даремно я мріяв. Завдання створення такої картини, очевидно, в сьогоднішніх умовах, просто нездійсненна. Великоваговий проект Буслова, Ернста, Висоцького-молодшого і Ко - чергове тому підтвердження, на жаль.

розгорнути >>

Подивишся - відразу скажеш: це кит, А ось - дельфін, любитель ігор і танців. Особа ж людини складається з очей і незначних нюансів.

розгорнути >>

Сходили на фільм про Безрукова в дуже складному силіконовому гримі. І ще з приводу нового фільму про Висоцького

Відразу обмовлюся: пісні Висоцького в моїх кістках, крові, міжклітинної рідини і печінці. Тому, що б не було зараз про нього сказано, для мене вже не може нічого ні додати, ні відняти.

розгорнути >>

Чи не дивився, але засуджую

Як і слід було очікувати, розрекламований фільм "Висоцький" виявився повним лайном, за що і заслужив негативні відгуки навіть від газети "Коммерсант". Втім, тут нічого дивного. У цю субстанцію перетворюється все до чого торкається нинішнє огидне, пусте і втрачене для країни час.

розгорнути >>

Володимир Семенович - цікавий, суперечливий, конфліктний, ЖИВИЙ людина. І коли на нього (як і на будь-якого великого художника) намагаються натягнути «маркетингові стрінги», виникає «посмертна маска», дуже схожа на оригінал, але - маска.

розгорнути >>

Був вчора на прем'єрі. «Спасибі, що живий» - Це слова які можна сказати режисерові і акторам у яких вийшло показати нам живого Висоцького. Висоцького без прикрас. Він вийшов реальний, настоящій.Фільм вийшов певною мірою про мужність. Про таке, побутовому мужність. На жаль багато хто думає, що для його прояву потрібна війна, амбразура і героїчна смерть. Ні. Все набагато банальніше і дуже часто ми проходимо повз моментів, коли це саме мужність потрібно проявити, навіть не помічаючи їх. А деякі помічають і гнуть своє, залишаючись, де то недопонятости, де то осміяними. Гнуть і все. Саме такого Висоцького нам і показали. Чи не досконалого, може навіть корявого, але з характером.

розгорнути >>

Після подібного порівняльного аналізу, навіть у мене зникли останні сумніви. І як все просто виявилося - подивитися на вуха у кіно-Висоцького і акторів. Однак я трохи разорчарован - знову Безруков! Поки становив пост, дізнався, що кінотусовка вже давно це знає, десь навіть є фото Безрукова перед нанесення гриму, але ось я такий пізній, вже вибачте.

розгорнути >>

розгорнути >>

Чекали фільм-подія, а виявилося - промо-ролик. Про «Висоцького» можна говорити дуже довго, а можна і не говорити зовсім. Його дві години екранного временіполностью поміщаються в двохвилинний кінотеатральний ролик: траса Ташкент-Бухара; людина, що випускає сигаретний дим з-під гумовою маски Висоцького; людина десять придурюється другорядних героїв, що викликають своїм виглядом різного ступеня розчулення, і Оксана Акіньшина «в ролі любові».

розгорнути >>

Вчора я, абсолютно випадково, потрапила на прем'єру "Висоцький. Спасибі, що живий". Оформлено все було красиво і вигадкою. Як зал радянського аеропорту, з якого глядачі, як би разом з Висоцьким, вилітають з гардероба на гастролі до Ташкента. "Ташкент" влаштували на другому поверсі, куди можна було потрапити по сходах, декорованого під салон літака. І на другому дійсно відбулася Середня Азія - по температурі і задусі. І начебто ходили узбеки в халатах, роздавали кавуни і плов, грали на національних балалайках і демонстрували килими і живих індиків, але розгледіти це було досить важко, тому що натовп була просто дика. Дві з половиною тисячі чоловік у всіх залах "Жовтня".

розгорнути >>

Ось по-любому Висоцького Безруков грає. Сперечаємося? ) Хоч тут до фіга гриму, але посмішка Безруківська.

розгорнути >>

Те, що Безруков зіграв Висоцького в фільмі "Висоцький. Спасибі, що живий", а творці картини це приховують це цікаво тільки тим, хто не січе в рекламних розкрутка кіно.

розгорнути >>

фото

• Кадр з фільму "Висоцький. Спасибі, що живий"

  
  

• Афіша фільму "Висоцький. Спасибі, що живий"

  
  

Відео

Сказано по темі

цитати

Дивись також