MEDISON.RU - Ультразвукові методики в діагностиці раку ендометрія - Мінько Б.А.

SonoAce-R7

Універсальний ультразвуковий сканер високого класу, ультракомпактний дизайн і інноваційні можливості.

Вступ

Згідно зі світовою статистикою, рак тіла матки займає 7-е місце серед злоякісних захворювань. Аналіз онкологічної ситуації в останнє десятиліття в Росії свідчить про неухильне зростання захворюваності на рак ендометрія, який до 2007 р зайняв 2-е місце серед всіх злоякісних пухлин у жінок. Частка раку тіла матки в структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями на 100 000 жіночого населення Росії в різних регіонах коливається від 4,5 до 22,5. Простежується неухильне зростання частоти захворюваності з 9,8 в 1990 році до 13,9 в 2005 році, що відповідає 3-му місцю за величиною показників приросту захворюваності на злоякісні новоутворення [1]. В даний час збільшення числа вперше виявлених випадків раку тіла матки не поступається такому при пухлинах молочної залози. У країнах третього світу ризик розвитку раку тіла матки в цілому нижче, при цьому рівень смертності залишається високим. У країнах Північної Америки та Європи дане захворювання зустрічається значно частіше, будучи найбільш поширеною злоякісною пухлиною жіночої статевої системи, і займає 4-е місце серед всіх злоякісних новоутворень після раку молочної залози, легенів і товстої кишки. Захворюваність на рак ендометрія у віці від 40 до 54 років різко підвищується, пік захворюваності припадає на вік 60-64 роки. Частота поширення раку ендометрія і її динаміка в різних країнах з урахуванням впливу міграційних процесів та віку вказують на специфічні особливості захворювання та залежність його виникнення від комплексу причин ендо- та екзогенної природи [2].

Серед факторів ризику розвитку раку тіла матки звертають на себе увагу мале число пологів або безпліддя, ожиріння, пізня менопауза, цукровий діабет, переважно 2-го типу. У більшості випадків ризик розвитку раку ендометрія асоціюється з різними формами гиперплазий ендометрія - 81,3%, дисфункцією на фоні полікістозу яєчників - 25%, поліпоз ендометрія - 5,3-25%, міомою матки - 1,6-8%. Останнім часом спостерігається значне збільшення місцевопоширених форм раку ендометрія, що пов'язано з неефективними заходами первинної діагностики. Питання уточнюючої діагностики раку ендометрія є предметом пильного вивчення [3].

У патогенезі захворювання провідне значення має теорія надлишкової естрогенної стимуляції ендометрія, що поєднується з недостатністю прогестерону. Як вважають, надмірний вплив естрогенів може призводити до гіперплазії ендометрія, яка здатна прогресувати в атопічний варіант і в 20-25% випадків до переходу в аденокарциному. У той же час існуюча залежність між ступенем проліферації ендометрія і концентрацією естрогену в крові відзначається до певного, порогового значення і навіть інтенсивна проліферація не у всіх випадках супроводжується злоякісної трансформацією ендометрія. Виявлена ​​кореляція між вмістом естрогенів і пошкодженням ДНК в нормальному і малігнізованих ендометрії змушує звертати більше уваги на роль молекулярногенетіческіх і морфологічних чинників при формуванні різних типів раку тіла матки. Рак ендометрія характеризується гетерогенною природою, що проявляється на рівні як факторів ризику, так і його патогенезу, ніж визначаються особливості формування груп ризику при даному захворюванні.

В даний час для виявлення патології ендометрія в основному використовуються діагностичне вишкрібання порожнини матки, гістероскопія і аспіраціонноцітологіческое дослідження, а також методи променевої діагностики, серед яких провідне значення має ультразвукове дослідження (УЗД) [4-6]. При цьому відсутні єдині методично обґрунтовані ехографіческіе критерії інвазивного росту пухлини. Впровадження в програми інтегрованого обстеження хворих нових ультразвукових технологій, таких як імпульсна допплерометрия, ультразвукова ангіографія і тривимірна реконструкція зображень, дозволило істотно підвищити ефективність первинної діагностики і моніторингу хворих на рак ендометрія в процесі специфічної терапії [7, 8].

Метою цієї роботи було вивчення можливостей комплексного УЗД з застосуванням кольорового допплерівського і енергетичного картування ( КДК і ЕК), імпульсної допплерометрії і тривимірної реконструкції зображень в первинної та уточнюючої діагностики раку ендометрія.

Матеріал і методи

Обстежено 139 пацієнток у віці від 21 року до 87 років з підозрою на рак ендометрія в пери-та постменопаузальному періоді. У 34 хворих були виявлені гіперпластичні процеси ендометрія, у 105 - злоякісні процеси ендометрія. Середній вік хворих з доброякісною патологією склав 42,6 ± 7,2 року, хворих на рак ендометрія - 65,4 ± 7 років. У всіх випадках отримана гістологічна верифікація діагнозу.

Всі хворі були комплексно обстежені ультразвуковим методом з використанням трансабдоминального (конвексним датчиком 3,5 МГц) і трансвагінального (датчиком 6,5-7 МГц) доступів на сучасних ультразвукових апаратах Logiq S6 (GE, Healthcare) і Accuvix-XQ (Medison) за певною програмі з застосуванням новітніх ультразвукових методик, що включають допплерометрию маткових судин, КДК і ЕК з тривимірною реконструкцією зображень. При трансабдоминальном дослідженні у пацієнток з наповненим сечовим міхуром оцінювали стан матки і яєчників, визначали обсяги тіла і шийки матки, ширину М-ехо. При трансвагинальном УЗД (ТВУЗІ) методами допплерометрії проводили вимірювання кровотоку і індексу резистентності в маткових артеріях, оцінювали інтенсивність внутрішньопухлинно кровотоку. На всіх етапах дослідження визначали стан структури ендо- та міометрія, їх взаємовідношення та однорідність. При виявленні вогнищевих змін визначали їх розміри, ступінь поширеності та взаємовідношення з оточуючими органами і структурами, проводили порівняльну оцінку товщини маткової стінки в зоні пухлини і поза зоною локалізації пухлинного вогнища. По можливості точно визначали лінійні та об'ємні параметри пухлини, чіткість її контурів, оцінювали стан прилеглої до неї слизової оболонки. Основним параметром оцінки ендометрія залишається зміна його товщини [9]. Обсяг ендометрія також використовується для найбільш ранньої діагностики захворювання. Його значення більш вірогідні в диференціальної діагностики раку і доброякісних гіперпластичних процесів, ніж вимірювання ширини ендометрія. Критеріями злоякісного ураження ендометрія є значення обсягу ендометрія перевищують 13 см3. При цьому забезпечуються 100% чутливість і 92% передбачуваність позитивного тесту в діагностиці раку ендометрія [10].

Найважливішими характеристиками новоутворення ендометрія були ступінь і характер його васкуляризації, яку з метою отримання найбільш повного і наочного уявлення оцінювали в режимі кіно-петлі. Проводили якісну оцінку кровопостачання за кількістю колірних сигналів від судин новоутворення: гіповаскулярний, умеренноваскулярний, гіперваскулярний. Нами використовувалася технологія Multi-Slice View c перетворенням об'ємних даних в серію послідовних зрізів товщиною до 0,5 мм. Цілеспрямований вибір певних перетинів з 3D об'ємних даних дозволяв виділити оптимальні зрізи тіла і порожнини матки і максимально точно оцінити їх розміри, визначити взаємозв'язок виявлених змін зі станом навколишніх органів і тканин. Технологія Volume CT View дозволяла на основі 3D сканування оцінити контури і структуру ендометрію, характер його кровопостачання, а застосування опції гістограми - точно визначити індекс васкуляризації [11].

Особливу увагу приділяли оцінці глибини міометральной інвазії, можливого переходу злоякісного процесу на цервікальний канал і станом регіонарних лімфатичних вузлів, що мало вирішальне значення при визначенні стадії захворювання і виборі тактики лікування [12].

Результати та обговорення

В результаті проведеного дослідження у 34 пацієнток виявлено гіперпластичні процеси ендометрія, які були виділені нами в окремі нозологічні форми, що відповідають рекомендаціям ВООЗ. У табл. 1 представлено розподіл хворих в залежності від морфогенезу виявлених гіперпластичних процесів ендометрія.

Таблиця 1. Розподіл хворих за типом гіперпластичних процесів ендометрія.

Кількість хворих абс. % Морфологічна форма гіперпластичних процесів ендометрія 34 голосів 100 Залозисто-кістозна гіперплазія 19 56 Залозисто-фіброзні поліпи 5 15 атипова гіперплазія 10 29

Гіперпластичні процеси ендометрія виявлялися порушеннями менструального циклу за типом менометрорагій, анемією I-II ступеня. При доброякісної патології ендометрія у 24 (71,4%) пацієнток методом УЗД в режимі сірої шкали визначалося збільшення товщини М-ехо в середньому 14,6 ± 3,2 мм. При трансвагінальної ехографії железисто-кістозна гіперплазія визначалася як освіта підвищеної ехогенності, однорідної структури, з множинними крапковими гіпо- або анехогеннимі включеннями до 1,5 мм, іноді з ефектом акустичного посилення. При атипової гіперплазії в порожнині матки виявлялася неоднорідна гіперехогенна солідна структура. Поліпи визначалися як округлі, овальні або довгасті, в ряді випадків на довгій ніжці, гіперехогенние освіти різних розмірів, що деформують порожнину матки і чітко диференціюються на тлі рідинного вмісту порожнини матки. За допомогою імпульсного допплерівського режиму були кількісно оцінені показники гемодинаміки в маткових артеріях, які склали: МСС - 9,3 ± 2,1 см / с, індекс резистентності - 0,56 ± 0,05 [13].

методикою колірної доплерографії внутрішньопухлинно кровотік при залозисто-кістозної гіперплазії реєструвався у вигляді поодиноких сигналів від судин, розташованих по периферії. При фіброзно-залізистих поліпах візуалізувався помірно виражений венозний і артеріальний периферичний кровообіг із середніми показниками периферичного судинного опору. У 2 пацієнток з залозистої гіперплазією визначалася виражена гіперваскуляризація ендометрія. При атипової гіперплазії реєструвався центральний і периферичний внутрішньопухлинно кровотік помірної інтенсивності. У 5 хворих з залізисто-кістозної гіперплазією при атрофічному ендометрії кровотік не реєструвався. Характерними ознаками доброякісності новоутворення навіть при наявності множинних поліповідних розростань були збереження форми порожнини матки, чітке визначення зовнішнього контуру ендометрія і рівномірний розподіл судин міометрію (рис. 1 і 2).

Мал. 1. ТВУЗІ, режим енергетичного картування. Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію.

Мал. 2. ТВУЗІ, режим енергетичного картування. Поліп ендометрія.

Злоякісна патологія ендометрія діагностовано у 105 пацієнток. 80% обстежених з цією патологією були в віці від 50 до 69 років, з них у 82 (78%) злоякісна трансформація ендометрія супроводжувалася кров'яними виділеннями в постменопаузі. Обстеження хворих з підозрою на рак ендометрія виявило збільшення товщини М-ехо до 18,1 ± 6,7 мм. При Іа стадії товщина М-ехо склала 11,5 ± 3,7 мм, при Ib стадії - 15,8 ± 8,4 мм, при Ic стадії - 17 ± 3,4 мм, при II стадії - 21 ± 4,1 мм, при III стадії - 27 ± 2,0 мм, при IV стадії - більше 30 мм. Визначення стадії раку тіла матки було здійснено відповідно до Міжнародної класифікації раку (FIGO, 1988). У табл. 2 проведено зіставлення певного гістотіпа раку ендометрія зі стадією захворювання.

Таблиця 2. Зіставлення гістотіпа і стадії раку ендометрія.

Гістотіп пухлини Стадія Всього Іа Ib Ic II III IV Аденокарцинома: високодиференційована 12 3 3 4 2 1 25 помірно диференційовані 22 6 2 6 6 2 44 низкодифференцированная 5 - - 1 3 1 10 серозно-папиллярная 3 - - 1 3 1 8 світлоклітинний - 1 - - - 1 | 2 Залозисто-плоскоклітинний рак 1 12 15 Саркома 2 - 1 1 3 2 9 акантома 1 + 1 - - - - 2 Разом 46 12 6 15 18 8 105

Як видно з табл. 2, більш ніж у 60% хворих був діагностований рак тіла матки I стадії, причому у 46 пацієнток Ia стадії. Хворі з поширеними формами злоякісних захворювань тіла матки склали 23%. У більшості випадків (89 пацієнток, 85%) діагностована аденокарцинома різного ступеня диференціювання.

У нашому дослідженні ступінь диференціювання пухлини корелювала зі стадією захворювання: при високій помірно аденокарцинома процес в основному обмежувався тілом матки. Низкодифференцированная, серозно-папиллярная і світлоклітинний аденокарциноми були відзначені при II, III і IV стадіях з поширенням пухлини за межі органа. Плоскоклітинний рак I стадії діагностовано у 2 пацієнток, II і III стадій - у 3. Поєднання аденокарциноми і ендометріальною стромальной саркоми було виявлено у 9 пацієнток, з них у 5 визначені III і IV стадії захворювання. Основними ультразвуковими ознаками раку ендометрія при трансабдоминальном і трансвагинальном дослідженнях в режимі В-сканування можна вважати збільшення М-ехо, не характерне для даної пацієнтки, нерівномірність і неоднорідний ендометрія, крім того, більш високу ехогенність його структури в цілому або виявленого осередкового освіти в порівнянні з незміненим міометрієм, наявність нерівного, зовнішнього контуру, що проникає в миометрий на різну глибину. У випадках значного місцевого поширення пухлини можливі візуалізація гіпоехогенних обідка навколо новоутворення або відсутність кордону між пухлинним вогнищем і міометрієм. У нашому дослідженні була проведена оцінка індексу інвазивного росту (ІВР) - визначення ставлення обсягу зміненого ендометрія (ОІЕ) до обсягу тіла матки. Отримані дані представлені в табл. 3. Розрахунок цих показників був можливий тільки при раку ендометрія I стадії, коли межа зміненого ендометрія визначалася досить чітко (рис. 3).

Таблиця 3. Ехографічні параметри матки і М-ехо при раку ендометрія різних стадій.

Стадія Обсяг матки, см3 Обсяг ендометрія, см3 ІВР Ia 50 ± 15,1 4,2 ± 2,2 11,9 ± 4,2 Ib 62 ± 10,4 8,3 ± 4,6 7,5 ± 5,4 Ic 67 ± 4,1 15,4 ± 5,3 4,3 ± 2,9 II 76 ± 14,7 - - III 80 ± 10,1 - - IV 88 ± 13,6 - -

При Ia стадії обсяг ендометрія склав 4,2 ± 2,2 см3, ІВР - 11,9 ± 4,2, при Ib стадії ОІЕ - 8,3 ± 4,6 см3, ІВР - 7,5 ± 5,4 см3, при Ic стадії ОІЕ - 15,4 ± 5,3 см3, ІВР - 4,3 ± 2,9. Як показують наведені в табл. 3 дані, відзначаються чітке збільшення обсягу ендометрія і зниження значень ІВР у міру наростання ступеня інвазії пухлини в міометрії. Для більшості хворих на рак ендометрія характерною була його локалізація в області дна матки або одного з трубних кутів. Некроз пухлини з деформацією порожнини матки і наявність в ній рідини визначалися при III і IV стадіях процесу.

Мал. 1. ТВУЗІ, В-режим. Рак ендометрія Ib стадії. Визначення індексу ендометріальною інвазії.

На підставі даних літератури, нами виділені три основних типи росту інвазивного раку ендометрія.

1. Розвиток множинних високодиференційованих пухлинних вогнищ на тлі гіперпластичних процесів всього ендометрія.
2. Розвиток одного високодиференційованого пухлинного вогнища, оточеного гиперплазированной слизовою оболонкою на невеликому протязі.
3. Розвиток одного помірно або Низькодиференційовані пухлинного вогнища на тлі атрофичной слизової оболонки.

Екзофітна форма росту пухлини виявлено в 15% випадків. Для екзофітного зростання пухлини характерні відсутність деформації порожнини матки, чіткі межі ендо- та міометрія або виявлення освіти в просвіті порожнини матки. У 85% спостережень відзначалася ендофітний форма зростання з інвазією в міометрій. Порушення цілості гіпоехогенних обідка при раку ендометрія є специфічною ознакою інвазії в міометрій. Ендофітний ріст пухлини призводить до асиметрії і деформації порожнини матки. При глибокому инфильтративном процесі 2-й варіант відзначений в 30%, 3-й варіант - в 70% спостережень. При УЗД можливість чіткого визначення форми росту пухлини була тільки на початкових стадіях захворювання. При Іа стадії раку ендометрія в разі проведення УЗД у В-режимі визначалася однорідна гіперехогенних структура серединного М-ехо, а в 69,5% виявлялася неоднорідність структури ендометрія за рахунок включень округлої форми, з рівними, в ряді випадків нечіткими контурами, підвищеноїехогенності, середній розмір яких становив 6,3 ± 3,8 мм. Межі ендометрія у всіх спостереженнях при I стадії захворювання визначалися як чіткі і рівні.

Таблиця 4. Гемодинамічні показники при доброякісної і злоякісної патології ендометрія.

Показник Гіперплазія ендометрія Рак ендометрія Маткові артерії МСС, см / с 50 ± 14,2 65,4 ± 16,3 ІР 0,82 ± 0,07 0,79 ± 0,07 внутрішньопухлинно судини Показники гемодинаміки Кровотік відсутня або периферичний Кровотік інтенсивний - центральний і периферичний МСС, см / с 9,3 ± 1,3 10,2 ± 4,1 ІР 0,56 ± 0,05 0,36 ± 0,05 *

Примітка. * - р <0,05

У наших спостереженнях диференціювати в звичайному В-режимі 1-й і 2-й типи розвитку пухлинного процесу було можливо тільки у 10 пацієнток. В інших випадках у зв'язку зі значним місцевим поширенням пухлини зазначені відмінності не визначалися. При глибокому инфильтративном процесі на III і IV стадіях захворювання товщина М-ехо перевищувала 27,0 мм. Межі між пухлиною і міометрієм у всіх випадках були нечіткими, контури нерівними, а у 61 (58,0%) пацієнтки кордону пухлини не визначалися аж до зовнішнього контуру матки. Структура М-ехо в 30,3% випадків була однорідною гіперехогенной, в 20,1% - однорідної гіпоехогенної, а в 50% - неоднорідною, переважно гіперехогенних. Ехоструктури пухлини могла мати також різну ехогенність: в 44,6% спостережень була однорідною гіперехогенной, в 10,4% - однорідної гіпоехогенної, в 45,0% - змішаною.

Нами проведена оцінка кількісних показників гемодинаміки, виконана за допомогою імпульсної доплерографії в маткових артеріях і судинах пухлини [14]. У табл. 4 наведена равнітельная характеристика гемодинамічних показників при доброякісної і злоякісної патології ендометрія.

Як видно з наведених даних, гемодинаміка регіонарного кровотоку при раку ендометрія супроводжується тенденцією до підвищення швидкісних показників кровотоку в судинах матки і статистично достовірним зниженням індексу периферичного опору в пухлинних судинах, що може характеризувати активність внутрішньопухлинно кровотоку. МСС в маткових артеріях залежала від обсягу тіла матки, який міг бути пов'язаний з наявністю фіброміоми, і характеру васкуляризації пухлини. Показники внутрішньопухлинно кровотоку і ІР статистично не залежали від гістотіпа раку ендометрія.

Мал. 4. ТВУЗІ, режим енергетичного картування. Рак ендометрія Ia стадії. Визначається вогнище гіперваскулярізація по передній стінці матки.

Мал. 5. УЗД, В-режим, трансабдоминальное сканування, рак ендометрія IV стадії.

Мал. 6. ТВУЗІ, КДК, поздовжнє сканування. Рак ендометрія Іа стадії. Інфільтративне освіту гіперехогенной структури в області дна тіла матки зі зниженою васкуляризацией.

При аналізі характеру і ступеня васкуляризації раку ендометрія, оціненої за допомогою режимів КДК і ЕК, визначалися різні варіанти інтраендометріального кровотоку. Патологічна васкуляризация ендометрія мала місце у 92 (87,6%) хворих на рак ендометрія. В інших випадках, навіть при наявності характерних ультразвукових ознак злоякісного ураження, внутрішньопухлинно кровотік використовуваними методика не візуалізувався. При пухлини тіла матки виділені три основні варіанти кровопостачання (А, В, С), при цьому спостерігалася певна залежність картини КДК і ЕК зі стадіями і виділеними формами пухлинного росту. Інтенсивність кровотоку в ендометрії і пухлинному вузлі, певна в режимах КДК і ЕК, залежала від типу росту пухлини і найбільш наочно могла бути представлена ​​в режимі кіно-петлі. Зони пухлинного кровотоку виявляються при раку ендометрія більш ніж в 90% випадків (рис. 4-8).

Встановлено, що варіант А був характерний для Іа стадії: при інфільтрації міометрія на глибину до 5 мм, який визначався в 33,8% спостережень і характеризувався нерівномірним посиленням інтраендометріального кровотоку за рахунок локального збільшення числа колірних плям з різною інтенсивністю забарвлення, при відсутності колірних локусів в субендометріальной зоні. Цей же варіант був характерний для екзофітної форми росту з інтраопухолевим типом неоваскуляризации.

Мал. 7. ТВУЗІ, КДК. Рак ендометрія IV стадії. Гіперваскуляризація освіти гетерогенної структури в області лівого маткового кута. Визначається ендометріальний і внутрішньопухлинно кровотік.

Мал. 8. ТВУЗІ, суміщення В-режиму і режиму енергетичного картування. Рак ендометрія IV стадії. Осередок гіперваскулярізація по задній стінці матки з гіперваскулярним ендометріального кровотоком.

Варіант В (47,6%) характеризувався тотальним посиленням інтраендометріального кровотоку за рахунок великої кількості хаотично розташованих колірних локусів, з одночасним локальним збільшенням кількості колірних сигналів в субендометріальной зоні. У 27,5% випадків визначалася помірна васкуляризація пухлини, які поєднувалися з багатою васкуляризацией міометрія. Цей варіант був виявлений у 78,3% хворих при змішаній формі раку ендометрія.

Варіант С (19,6%) характеризувався незначним посиленням інтраендометріального кровотоку при значному тотальному збільшенні кількості колірних сигналів в субендометріальной зоні. Цей варіант був характерний для ендофітний форми зростання (92,5%) і супроводжувався інтенсивним інтра- і періопухолевим кровотоком.

Хоча між виразністю пухлинного кровотоку і стадією захворювання, а також ступенем диференціювання прямої кореляції не було встановлено, наявність визначається зони неоваскуляризації відповідало більш високій стадії процесу. Гіповаскулярний і помірно виражений кровотік в ендометрії спостерігався у хворих з високодиференційований аденокарциномой.

Колірна доплерографія не зареєструвала неоваскуляризації патологічного процесу в 12,4% спостережень. Причиною цього могло бути видалення пухлини малих розмірів в результаті попереднього діагностичного вишкрібання порожнини матки і при високодиференційований аденокарциноме, що виникла на тлі атрофії ендометрія.

тривимірна ехографія за рахунок побудови фронтальних площин дозволяла точніше визначити стан ендометрію, встановити його асиметрію. Дезорганізований судинний малюнок, який виявляється при тривимірної ангіографії в об'ємному блоці, при суміщенні режимів сканування, був важливим додатковим ознакою злоякісного ураження ендометрія. Найбільш точні результати в оцінці ступеня інвазії карциноми ендометрія досягаються при використанні тривимірної реконструкції в режимі ультразвукової ангіографії (рис. 9-11) Важливу ознакою поширених інвазивних процесів є наявність зон локального посилення васкуляризації в міометрій, що примикають до зон пухлини.

Мал. 9. УЗД, виконане з застосуванням технології Multi-slice view. На пошарових зрізах з'являється можливість точно визначити структуру ендометрія і його васкуляризацію.

Можливості ультразвукового методу в діагностиці раку ендометрія мають свої обмеження в зв'язку з тим, що гіперпластичні процеси і початкові стадії захворювання не мають специфічних диференційно-діагностичних ознак. Супутні маткові кровотечі з утворенням фібрину ускладнюють виявлення зон потовщення ендометрія. Певні труднощі виникають у визначенні глибини міометріальной інвазії при початкових стадіях раку ендометрія в межах до 5 мм, а також у випадках супутнього аденоміозу. УЗД не дозволяє точно визначити обсяг ракового поразки у жінок з великими і множинними субмукозного міоматозним вузлами, що деформують порожнину матки.

Мал. 10. ТВУЗІ, режим енергетичного картування. УЗД, виконане з застосуванням технології Oblique view. 3D об'ємні дані дозволяють уточнити стан ендометрію і характер ендометріальною і субендометріальной васкуляризації.

Мал. 11. Режим багатопланової реконструкції. Volume CT view. 3D дані дозволяють максимально точно визначати обсяги.

Висновки

Ультразвукове дослідження з використанням імпульсної допплерометрії, колірної доплерографії, енергетичного картування і тривимірної реконструкції зображень є високоінформативним методом неінвазивної уточнюючої діагностики патології ендометрія. Отримані результати свідчать про високу ефективність використаних методик в диференціальної діагностики доброякісних і злоякісних процесів. Ультразвукова ангіографія і тривимірна реконструкція зображення при раку ендометрія сприяють отриманню додаткової і досить важливої ​​інформації про особливості пухлинного процесу, глибині інвазії пухлини в міометрій, а характер виявляється неоваскуляризации дозволяє прогнозувати швидкість росту новоутворення.

Використання сучасних ультразвукових технологій дозволяє абсолютно на новому якісному і кількісному рівні вирішувати завдання внутрінозологіческой діагностики раку ендометрія, а також здійснювати моніторинг хворих в процесі специфічного лікування.

література

1. Давидов М.І., Аксель Е.М. Статистика злоякісних новоутворень в Росії і країнах СНД в 2005 р // Вісник Російського онкологічного наукового центру ім. М.М. Блохіна РАМН. 2007. Т. 18.
2. Урманчеева А.С., Тюляндін С.А., Моїсеєнко В.М. Практична онкогінекологія (Вибрані лекції) // М .: Изд. "Центр Томм". 2008. 400 с.
3. Ашрафян Л.А., Харченко Н.В., Огризкова В.Л. та ін. Сучасні принципи первинної і уточнюючої діагностики раку ендометрія // Практична онкологія. 2004. Т. 5. Nо 1.
4. Демидов В.Н., Туї А.І. Ультразвукова діагностика гіперпластичних і пухлинних процесів ендометрія // Під ред. Митьково В.В., Медведєва М.В. Клінічне керівництво з ультразвукової діагностики, 3 т. М .: Відар. 1997. С. 120-131.
5. Капустіна І.М., Сидорова А.Н., Саранцев А.Н. Кольорове доплерівське картування в діагностиці раку ендометрія // Sonoace international. Російська версія. Вип. 9, 2001. С. 34-39.
6. Максимова Н.А. Деякі аспекти ультразвукової діагностики раку ендометрія // Ультразвукова діагностика в акушерстві, гінекології та педіатрії. 1999. No 3. С. 196-201.
7. Stolyarova IV, Minko BA, Sirazitdinov BR Capabilities of three-dimensional ultrasonic angiography in specify diagnostics of endometrial carcinoma // 19 International Congress on Anti Cancer Treatment Paris, February 5-8; 2008. P. 255-256.
8. Гаженова В.Є. Ультразвукова діагностика в гінекології // М .: "МЕДпресс-інформ". 2005. 264 с.
9. Титова В.А., Харченко Н.В., Столярова І.В. Автоматизована променева терапія органів жіночої статевої системи // М .: Медицина. 2006. 160 с.
10. Gruboeck K., Jurkovic D., Lawton F. et al. The diagnostic value of endometrial thickness and volume measurements by three-dimensional ultrasoundi in patients with postmenopausal bleeding // Ultrasound Obstet. Gynecol. 1996. No 8. P. 272-276.
11. Столярова І.В., Мінько Б.А., Лисянська А.С. та ін. Можливості сучасних ультразвукових методик в уточнюючої діагностики раку ендометрія // Міжнародний конгрес Невський радіологічний форум "Нові горизонти" 7-10 квітня 2007 СПб., C. 364-365.
12. Чекалова М.А., Зуєв В.М. Ультразвукова діагностика в онкогінекології // М .: Изд. будинок "Російський лікар". 2004. 92 с.
13. Терегулова А.Є. Трансвагінальна ехографія з використанням кольорового допплерівського картування у хворих на рак ендометрія // Ультразвукова діагностика. 1996. No 4. С. 21-23.
14. Kurjak A., Shalan H., Sosic A. et al. Endometrial carcinoma in postmenopausal women: evaluation by transvaginal color Doppler ultrasonography // Am. J. Obstet. Gynecol. 1993. V. 169. P. 1597-1603.

SonoAce-R7

Універсальний ультразвуковий сканер високого класу, ультракомпактний дизайн і інноваційні можливості.