ВИВЧЕННЯ біоелектричної активності головного мозку ЛЮДИНИ ПРИ КОМП'ЮТЕРНОЇ Аддикция

1. бібліографічна посилання

1 Галімова П.М. 1 Рабаданова А.І. 1 Гасанова Х.Н. 1

1 ФГБОУ ВПО «Дагестанський державний університет»

Стаття присвячена вивченню просторово-часового розподілу частотно-амплітудних характеристик хвиль ЕЕГ при комп'ютерної залежності. Для виявлення змін в діяльності головного мозку застосований найбільш інформативний неінвазійний метод електроенцефалографії. Проведено аналіз спектральних характеристик основних ритмів ЕЕГ (альфа, бета, дельта, тета), досліджена реакція на функціональні проби, а також досліджено міжпівкульна асиметрія функціональної активності головного мозку. Отримані дан¬ние свідчать про дезорганізації біоелектричної активності мозку у інтернет-залежних у стані фі¬зіологіческого спокою і при пред'явленні функціональних проб, що указива¬ют на дисфункцію і підвищену активацію мозкових регулюючих систем. Про це свідчить також зниження індексу вираженості альфа-хвиль, підвищення повільнохвильової активності, ослабле¬ніе реакції десинхронізації у відповідь на слабку сенсорну стимуляцію (реакція на відкривання очей), посилення синхронізації у відповідь на гіпервентіляці¬онную пробу, а також левополушарной латерализацией хвиль.

електроенцефалограма

мозок

аддикция

інтернет залежність

1. Афтанас Л.І. Емоційне простір людини: псіхо¬фізіологіческій аналіз. - Новосибірськ, 2000. - С. 126.

2. ДРЕП М.І. Психологічна профілактика інтернет-залежності у студентів: дис. ... канд. пси хол. наук: 19.00.07 / М. І. ДРЕП; Північно-Кавказ. соц. ін-т. Ставрополь 2009.

3. Братусь Б.С. Аномалії особистості. - М .: Думка, 1988. - 301 с.

4. Бухановський А.О. Залежна поведінка: клініка, динаміка, систематика, лікування, профілактика. - Ростов-на-Дону: Изд-во ЛРНЦ Фенікс, 2002. - 360 с.

5. Войскунский А.Є. Актуальні проблеми залежності від Інтернету // Психологічний журнал. - 2004. - Т. 25, № 1. - C. 90-100.

6. Давидович Н., Глєбов В. Психосоціальні особливості учнів і студентів, залежних від Інтернету і комп'ютерних ігор // Матеріали V міський науково-практичної конференції молодих вчених і студентів закладів вищої та среднегообразованія міського підпорядкування. - М .: МГППУ, 2006.

7. Єгоров А.Ю. Нехімічні (поведінкові) аддикции (огляд) // аддіктологія. - 2005. - № 1. - С. 65-77.

8. Менделевич В.Д. Розлади залежної поведінки (до постановки проблеми) // Російський психіатричний журнал. - 2003. - № 1. - С. 5-9.

9. Янг К.С. Діагноз - Інтернет-залежність // Світ Інтернет. - 2000. - № 2. - С. 24-29.

10. Griffiths M. Exercise addiction: a case study // Addiction Research, 1997. - Vol. 5 (2). - P. 161-168.

11. Griffiths MD Internet addiction - time to be taken seriously? // Addiction Research. - 2000. - Oct. - Vol. 8. - № 5. - P. 413-419.

Комп'ютер є невід'ємною частиною життя сучасної людини, особливо студентів, у яких підвищена чутливість психіки обумовлює функціонування її за типом дезадаптації і формування адиктивної поведінки. Інтерес до проблеми комп'ютерної залежності зараз актуальне в психології, що обумовлено наявністю численних емпіричних досліджень даного феномену. З цієї точки зору інтернет-залежність аналізують як порушену форму поведінки і пізнають її за зовнішніми соціально-психологічними критеріями - обмеженість в спілкуванні, відсутність пізнавального інтересу, порушення когнітивного рівня функціонування, неадекватна реакція на критику, брехня або переховування кількості часу, проведеного в кіберпросторі [ 1,2,6,9,11]. На формування інтернет-залежності у молодих людей може впливати також індивідуально-типові властивості його особистості. Однак мало досліджень, що стосуються розгляду фізіологічного аспекту даного феномена.

Проблема комп'ютерної залежності, незважаючи на достатню теоретичну розробленість, не втрачає своєї актуальності, оскільки в суспільстві спостерігається все більш негативні наслідки залученістю інтернетом [6,10].

Тривале і неконтрольоване проведення часу за комп'ютером викликає зміни в свідомості і в функціональному стані головного мозку, поступово втрачається здатність навчатися і глибоко мислити. При цьому виявляються порушення і з боку психічного статусу: розвивається загальна втома, підвищується чутливість до стресових факторів, формуються невротичні розлади. Можуть виникнути фізичні та функціональні відхилення в різних органах і системах організму: погіршується гострота зору, з'являється тунельний синдром зап'ястя, захворювання хребта і суглобів, серцево-судинні захворювання, захворювання шлунково-кишкового тракту і ряд інших захворювань. Все це вказує на необхідність діагностики ризику виникнення і своєчасної профілактики розвитку комп'ютерної залежності [3,4,5]. Вивчення особливостей формування та динаміки адиктивної процесу, а також електрофізіологічне забезпечення корекції комп'ютерної залежності видаються вельми актуальним. Більш того, корекція комп'ютерної залежності у студентів, крім актуальності, має величезне соціальне значення.

Відомо, що в основі формування будь-якої форми залежності лежать зміни у функціонуванні головного мозку [7,8].

У зв'язку з цим метою нашого дослідження було вивчення просторово-часового розподілу частотно-амплітудних характеристик хвиль ЕЕГ при комп'ютерної залежності.

Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 70 випробуваних - студентів Дагестанського державного університету біологічного факультету у віці від 18 - до 22 років. На підставі тестування [9] випробовувані були розділені на 2 групи. До контрольної групи увійшли студенти, які не страждають інтернет-залежністю, в дослідну - інтернет-залежні студенти.

Реєстрацію ЕЕГ проводили стандартно на 16-канальному електроенцефалограф з використанням неполярізующіхся електродів, які фіксувалися на голові відповідно до міжнародної схемою «10-20». Випробовувані перебували в спокійному розслабленому положенні в світло-і звукоізольованому приміщенні із закритими очима. При записи ЕЕГ застосовувалися проба активації (з відкриванням і закриванням очей) для виявлення рівня свідомості пацієнта і оцінки реактивності ЕЕГ. Відкривання / закривання очей проводили з інтервалом 2 хвилини. Для виявлення реакції мозку на зовнішні впливи застосовували фотостимуляція. Управління ритму подразнення здійснювалося через спеціальний пристрій зворотного зв'язку шляхом подачі на нього коливань потенціалу і перетворення їх в керуючий сигнал для фотостімулятора. Стимуляцію здійснювали серіями з тривалістю 10-15 с. Гіпервентиляція легенів здійснювалася шляхом глибокого дихання з частотою 20 подихів у хвилину протягом трьох хвилин (тобто протягом 180 с, що становить 18 кадрів ЕЕГ по 10 с).

При експрес-обробці даних використовується перетворення Фур'є. Для детальної обробки всього масиву даних і проведення статистичних розрахунків використовувався спеціально створений пакет програм. Розрахунки і зберігання програм і даних проводилися на IBMPS.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати наших досліджень з вивчення електричної активності головного мозку при комп'ютерній залежності представлені в табл. 1,2 і на рис. 1,2.

У здорових осіб ЕЕГ характеризується переважанням значно дезорганізований альфа-активності у вигляді груп хвиль високої амплітуди, середнього індексу, з переважанням гострих хвиль і найбільшою виразністю в правій задневісочних області. Бета-активність представлена ​​групами хвиль високого індексу, дуже високої амплітуди, низької частоти, найбільш виражена в правій потилично-тім'яної області (O2 P4). Альфа-активність представлена ​​хвилями з амплітудою до 62 мкВ, індексом 66% і розкидом частот 8.6-11.9 Гц; є незначна амплітуда (більше справа на 48%) асиметрія. Бета 1 активність з амплітудою до 62 мкВ, індексом до 15%; є значна амплітуда (більше справа на 58%) асиметрія. Бета2-активність з амплітудою до 11 мкВ, індексом до 12% і розкидом частот 24-31.2 Гц; є значна амплітуда (більше справа на 52%) асиметрія.

Таблиця 1

хвилі ЕЕГ

Альфа

бета1

бета2

Дельта

тета

здорові особи

66,0 ± 1,2

15,2 ± 0,5

12,2 ± 0,5

3,1 ± 0,2

4,2 ± 0,5

12,6 ± 0,9

16,5 ± 0,8

Інтернет залежність

50,0 ± 0,6

P <0,01

22,0 ± 0,7

P <0,001

21,0 ± 0,7

P <0,001

2,0 ± 0,4 P <0,1

8,4 ± 0,6

P> 0,2

9,3 ± 0,8

P> 0,2

5,9 ± 0,4

P <0,01

Індекс вираженості (%) і співвідношення ритмів ЕЕГ

при формуванні комп'ютерної залежності

Р- ступінь достовірності результатів по відношенню до контролю

Мал. 1. Індекс вираженості ритмів ЕЕГ у здорових і інтернет-залежних студентів

ЕЕГ при інтернет-залежності характеризується домінуванням значно дезорганізований альфа-активності у вигляді нерегулярного ритму дуже високої амплітуди, середнього індексу з найбільшою виразністю в лівій тім'яній області (P3). Модуляції по амплітуді безладні, зональні відмінності виразні.

Бета-активність у вигляді груп хвиль середнього індексу, дуже високої амплітуди, низької частоти, найбільш виражена в правій тім'яній області (P4). Повільна активність середнього індексу з амплітудою до 19 мкВ у вигляді груп хвиль.

Для альфа-активності характерна амплітуда до 106 мкВ, індекс 50% і розкид частот 8.6-11.9 Гц; є значна амплітуда (більше зліва на 54%) асиметрія. Бета 1 активність представлена ​​ритмами з амплітудою до 110 мкВ, індексом до 22% і розкидом частот 13-15.2 Гц; є значна амплітуда (більше зліва на 65%) асиметрія. Бета2-активність характеризується амплітудою до 90 мкВ, індексом до 21%, відзначається значна амплітуда (більше зліва на 84%) асиметрія.

Як випливає з аналізу ЕЕГ, переважним ритмом спокою здорової людини є альфа-ритм (66,8%). У групі інтернет-залежних індекс вираженості даного ритму становить 50%.

Швидка форма хвиль здорових осіб і аддиктов представлена ​​на ЕЕГ бета-ритмом у всіх областях дифузно, частотою 15-35 Гц, амплітудою 10-15 мкв.

У здорової людини, що знаходиться в стані пасивного неспання, реєструється невеликий відсоток повільнохвильової активності (дельта і тета-ритми). Характерною особливістю ЕЕГ спокою аддиктов є підвищення відносної потужності повільнохвильового активності, яка представлена ​​дифузно в тім'яно-центрально-скроневих і потиличних відведеннях у вигляді окремих хвиль і груп хвиль, амплітудою до 15 мкВ, а також короткочасними спалахами амплітудою, до 35 мкВ, частотою 6 7 Гц.

Для визначення ступеня порушення стабілізації корковою електричної активності використовували інтегральні індекси ЕЕГ: співвідношення або . Виходячи з наших даних (табл. 1), при комп'ютерної залежності відзначається дестабілізація корковою активності, про що свідчить зниження індексів до 9,3 і 5,9 відповідно.

Характер змін біоелектричної активності головного мозку на ритмічної фотостимуляції оцінювали в балах: 0 - відсутність реакції засвоєння ритму, 1 - невиразне засвоєння, 2 - досить чітке засвоєння в діапазоні від 8 до 22 Гц, 3 - виразне засвоєння в діапазоні 4-25 Гц, 4 - виражене засвоєння ритму в розширеному діапазоні.

Таблиця 2

Реакція ЕЕГ аддиктов на функціональні проби

функціональні проби

Групи аддиктов

Відкривання-закривання очей

фотостимуляція

(Засвоєння ритму в балах)

гіпервентиляція

здорові особи

+

4

+

Інтернет залежність

+

3

+

зростання тета-і дельта-діапазону частот

Знаком «+» відзначена десинхронізація альфа-ритму, знаком «-» - відсутність відповідної реакції. Реакція на фотостимуляція: 0 - відсутність реакції засвоєння ритму, 1 - невиразне засвоєння, 2 - досить чітке засвоєння, 3 - виразне засвоєння, 4 - виражене засвоєння ритму в розширеному діапазоні.

На ритмічної фотостимуляції (РФС) десинхронізація альфа-ритму і заміна її високочастотним низькоамплітудні бета-ритмом відзначалася на частоті від 4 до 20 Гц в обох досліджуваних групах.

Аналіз реактивності центральної нервової системи на гіпервентиляцію показав в обох групах посилення спектральної потужності повільнохвильової активності, але поява дельта-активності у вигляді спалахів або дифузного ритму було частіше у інтернет-залежних, що знаходило відображення в різкому зростанні спектрів потужності дельта-, тета-діапазонів частот. Виявлено також відмінність в тривалості відновного періоду після проби з гіпервентиляцією зі збільшенням його у інтернет-залежних студентів.

При реакції на відкривання очей у групі здорових студентів спостерігається десинхронізація ритміки ЕЕГ по всіх зонах, з більшою виразністю в задній корі. У інтернет-залежних виявлено зменшення величини реакції десинхронізації в порівнянні зі здоровими в альфа-діапазоні в передній корі. Таке зниження реакції десинхронізації в умовах слабкої сенсорної стимуляції у аддиктов є компенсаторною реакцією і може вказувати на переважання активності системи гальмування.

За даними спектрів потужності ЕЕГ в умовах фізіологічного спокою біоелектрична картина здорових студентів характеризувалася нормальними гармонійними профілями у всіх діапазонах і класично вираженим передньо-заднім градієнтом розподілу потужності альфа-діапазону частот (рис. 2). Спектр потужності бета-хвиль більш виражений в передньо-і задньо-лобових відведеннях. Спектральна потужність дельта-хвиль більш виражена в задньо-лобній відведенні, тоді як розподіл тета-хвиль має дифузний характер.

Мал. 2. Зональний розподіл спектрів потужності хвиль ЕЕГ у інтернет-незалежних і інтернет-залежних студентів

У групі інтернет-залежних звертає увагу перерозподіл спектрів швидких (бета-) і повільних (дельта- і тета-) хвиль в задньо-тім'яної напрямку.

При цьому, якщо у здорових осіб зазначалося переважно лівопівкульними розподіл спектрів ритмів ЕЕГ, то у інтернет-залежних профіль міжпівкульна асиметрії зміщується в праву гемісфер.

Таким чином, отримані нами дані про дезорганізації біоелектричної активності мозку у інтернет-залежних у стані фізіологічного спокою і функціональних проб вказують на дисфункцію і підвищену активацію мозкових регулюючих систем [1]. Це підтверджується зниженням індексу вираженості альфа-хвиль, підвищенням повільнохвильової активності, ослабленням реакції десинхронізації у відповідь на слабку сенсорну стимуляцію (реакція на відкривання очей), посиленням синхронізації у відповідь на гіпервентіляціонного пробу, а також левополушарной латерализацией хвиль.

бібліографічна посилання

Галімова П.М., Рабаданова А.І., Гасанова Х.Н. ВИВЧЕННЯ біоелектричної активності головного мозку ЛЮДИНИ ПРИ КОМП'ЮТЕРНОЇ Аддикция // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2016. - № 3 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=24554 (дата звернення: 04.06.2019).

Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»

(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)