Епідеміологічний аналіз ЯК МЕТОД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В МЕДИЧНОМУ ОСВІТІ

1. бібліографічна посилання

1 Абуова Г.Т. 1 Токтібаева Г.Ж. 1 Кантеміров М.Р. 1 Омарова А.О. 1 Шайздіна Ф.М. 1

1 Карагандинський державний медичний університет

Одним з методів наукових досліджень, який використовується в навчальному процесі, є епідеміологічний аналіз захворюваності (ретроспективний і оперативний). Цей метод прийнятний як для інфекційної, так і для неінфекційної патології. Для студента випускника - майбутнього фахівця - важливо не тільки осмислити і засвоїти методику проведення епідеміологічного аналізу захворюваності, а й опанувати на належному рівні методами епідеміологічних досліджень. У статті представлена ​​мета, завдання, матеріали, методи і етапи проведення епідеміологічного аналізу захворюваності, яка використовується в навчальному процесі як один з методів наукових досліджень. Викладено алгоритм виконання курсової роботи і її захист студентами. Тема «Епідеміологічний аналіз» відповідає Державному загальнообов'язковим стандарту освіти, Типової навчальної програми, робочої програми за спеціальностями «Громадська охорона здоров'я» та «Медико-профілактична справа». Метод епідеміологічного аналізу формує у студентів вміння планувати науково-дослідницьку роботу для вирішення майбутніх професійних завдань.

методи наукових досліджень

ретроспективний і оперативний епідеміологічний аналіз захворюваності

1. Брико Н. І., Покровський В. І. Епідеміологія: підручник. - М .: ГЕОТАР-Медіа, 2015. - 368 с.

2. Денисова Є. В., Назаров В. Е. Статистичний аналіз багаторічної захворюваності як метод оцінки ефективності ерадикаційної терапії в лікуванні виразкової хвороби та її ускладнень // Известия Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена. - 2012. - № 144. - С.66-75.

3. Мельниченко П. І. Ретроспективний епідеміологічний аналіз та прогнозування захворюваності особового складу Збройних сил Російської Федерації: методична розробка. - М., 2006. - С.11-14, 107-114.

4. Покровський В. І., Брико Н. І. Загальна епідеміологія з основами доказової медицини. Керівництво до практичних занять: навчальний посібник. - М .: ГЕОТАР-Медіа, 2010. - 399 с.

5. Покровський В. І., Пак С.Г., Брік Н. І., Данилкін Б. К. Інфекційні хвороби і епідеміологія. Підручник для медичних вузів. 3-е изд., Испр. і доп. - М .: ГЕОТАР-Медіа, 2012. - 1008 с.

6. Поступайло В. Б., Никитюк Н. Ф. Методика проведення оперативного стеження з використанням показників річної динаміки захворюваності // Медичний альманах. - 2009. - № 2. - С.124-126.

7. Еміреев С. Е. Епідеміологія. Окулик / С. Е. Еміреев, Ж. Темірбеков. - Актобе: А-Поліграфія. 1-т .: Жалпи епідеміологія. - 2012. - 584 с.

Серед багатьох вимог, що пред'являються до сучасної науці, існує необхідність удосконалювати методологію наукових досліджень. Важливо продумати такі способи її організації, які забезпечували б належну якість наукових досліджень.

Епідеміологія розпорядженні універсальним науковим методом, що дозволяє вивчати будь-яку патологію людини на популяційному рівні її організації та здоров'я населення.

Епідеміологія вивчає захворюваність населення шляхом аналізу її розподілу по території, серед різних груп населення та у часі, для виявлення причин, умов і механізмів її розвитку і використовує ці знання для зниження рівня захворюваності та поліпшення здоров'я населення. Розробляє комплекс засобів і заходів, а також систему організації профілактичної та протиепідемічної допомоги населенню [1, 5].

Епідеміологічна діагностика - розділ епідеміології, що відображає зміст, методи і послідовні етапи процесу оцінки епідеміологічної ситуації по конкретним проявам епідемічного процесу, причин і умов його розвитку.

Кінцевою завданням її є розкриття причин, умов і механізму виникнення даної епідситуації, оцінка тенденції розвитку даного епідемічного процесу з метою розробки епідеміологічного прогнозу, раціоналізації планування і здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів.

На сучасному етапі здійснюється переорієнтація діяльності протиепідемічної служби з роботи з ліквідації виниклих епідемічних вогнищ на роботу з попередження їх виникнення. У зв'язку з цим інтенсивно розвивається теорія епідеміологічної діагностики і впроваджується в практику ретроспективний і проспективний епідеміологічний аналіз на регіональному рівні [1, 4].

Епідеміологічний аналіз, як розділ епідеміологічної діагностики, передбачає «встановлення закономірностей епідемічного процесу в даних конкретних умовах і вивчення ефективності проведених заходів». Основою служить статистичний метод, «без якого не можна обійтися, якщо захворюваність цією інфекцією досягає більш і менш масового поширення».

Епідеміологічний аналіз - це аналіз рівня, структури і динаміки захворюваності за будь-який період часу або на даний момент. При дослідженні захворюваності за інтервал часу приймаються результати систематичного спостереження. При аналізі на даний момент використовуються результати одномоментного (поперечного) обстеження. Його метою є встановлення причин і умов, що визначають прояви епідемічного процесу.

Епідеміологічний аналіз - це частина епідеміологічного нагляду, яка реалізується в двох тимчасових категоріях - ретроспективно і оперативно. Основним завданням ретроспективного епідеміологічного аналізу є оцінка стану і тенденцій розвитку епідемічного процесу, покликана забезпечити виявлення територій ризику, груп ризику, часу ризику і факторів ризику.

Оперативний (поточний) епідеміологічний аналіз проводиться слідом за ретроспективним і служить для виявлення провісників епідемій ще до виникнення масових захворювань. Послідовне проведення ретроспективного та оперативного епідеміологічного аналізу може і повинно забезпечити постановку епідеміологічного діагнозу та прийняття обґрунтованого стратегічного і тактичного рішення [2-4].

Завдання епідеміологічного аналізу можна визначити наступним чином:

- виділення інфекційних хворих і груп інфекцій, що мають найбільшу епідеміологічну, соціальну та економічну значимість в умовах обслуговуються контингентів і територій;

- встановлення основних причин і умов виникнення і поширення інфекційних хвороб серед населення, знання яких є достатнім для призначення заходів, здатних в конкретній обстановці дати найбільший епідеміологічний ефект.

Вирішення першого завдання вимагає вичерпної реєстрації захворюваності та розрахунку завдається шкоди здоров'ю, а також об'єктивної кількісної оцінки підсумкових даних.

Виконання другого завдання передбачає детальне дослідження проявів епідемічного процесу (за інтенсивністю, групам населення, території і часу).

Метою даної роботи є розвиток здатності у студентів самостійного виконання науково-дослідної роботи, пов'язаної з вирішенням професійних завдань, необхідних у подальшій практичній діяльності.

Матеріали та методи. Ретроспективний і оперативний аналіз захворюваності, статистичні та математичні методи. Аналіз проводиться за даними обліково-звітної документації Департаменту по захисту прав споживачів: «Звіт про окремі інфекційні і паразитарні захворювання» форма № 1 і форма № 2, а також дані статистичного збірника Міністерства охорони здоров'я Республіки Казахстан «Здоров'я населення РК і діяльність організацій охорони здоров'я».

Науково-дослідницька робота сприяє:

- розвитку професійного науково-дослідного мислення студентів;

- формування чіткого уявлення про основні професійних завданнях і способах їх вирішення;

- формування вміння планувати науково-дослідницьку роботу для вирішення професійних завдань з використанням сучасних методів дослідження, обчислювальних засобів;

- формування вміння грамотного використання сучасних технологій для збору інформації, обробки та інтерпретації отриманих даних;

- аналізу літературних даних по виконуваної темі із залученням сучасних інформаційних технологій;

- проведення обробки і аналізу отриманих даних, співставлення результатів власних досліджень з мають в літературі даними;

- забезпечення здатності критичного підходу до результатів власних досліджень, готовності до професійного самовдосконалення і розвитку творчого потенціалу професійної майстерності.

Одним з методів наукових досліджень, які використовуються в навчальному процесі, є ретроспективний і оперативний епідеміологічний аналіз захворюваності, який включає елементи RBL (заснованої на наукових дослідженнях).

Ретроспективний епідеміологічний аналіз (РЕА) - це вивчення епідемічної обстановки за тривалі відрізки часу, що проводяться за допомогою діагностичних (логічних і статистичних) методів з метою отримання всіх необхідних даних для планування протиепідемічної роботи на майбутній період.

Метою ретроспективного епідеміологічного аналізу є отримання вихідних даних для визначення завдань по протиепідемічного обслуговування населення і вибору головних напрямків у профілактиці найбільш значущих інфекцій.

РЕТ в повному обсязі передбачає послідовну розробку матеріалу за чотирма напрямками:

- аналіз багаторічної динаміки захворюваності сукупного населення;

- аналіз річної динаміки захворюваності сукупного населення;

- аналіз захворюваності в групах населення, виділених за епідеміологічними ознаками;

- аналіз якості та ефективності протиепідемічних заходів.

Багаторічна динаміка захворюваності - це зміна рівня захворюваності сукупного населення і в окремих соціально-вікових групах інфекційними хворобами за роками за багаторічний період.

Основними показниками багаторічної динаміки є: епідемічна тенденція, циклічність і нерегулярні (епізодичні) підйоми і (або) спади захворюваності [4, 6, 7].

Для аналізу багаторічної динаміки використовуються таблиці і графіки, побудовані на основі динамічних (тимчасових) рядів, що характеризують річну захворюваність сукупного населення або окремих його груп.

Річна динаміка - це зміна рівня захворюваності сукупного населення і окремих соціально-вікових груп інфекційними хворобами по місяцях протягом року.

Практично всі інфекційні хвороби характеризуються певною нерівномірністю розподілу захворювань протягом року. Підйом і спади захворюваності настільки закономірно пов'язані з певними періодами року, що дало підставу висунути поняття «сезонності» і розглядати її як найважливішу рису епідеміології різних інфекцій.

Аналогічно коливань в багаторічній динаміці, особливості динамічних змін в захворюваності окремого року залежать від наявності та активності комплексу різноманітних причин, що діють на епідемічний процес в різні пори року і формують різні його прояви.

Виділяють три форми річної динаміки: цілорічну, сезонну і спалахову захворюваність.

Річна динаміка дозволяє виявити закономірності розподілу протягом року (часу ризику) і висувати гіпотези про фактори ризику, що лежать в основі виявлених особливостей епідемічного процесу.

Аналіз захворюваності в групах населення, виділених за епідеміологічними ознаками, полягає в порівняльній оцінці рівня захворюваності окремих груп населення та оцінці питомої ваги хворих кожного контингенту в сумі захворювань всього населення.

Правильно проведена угруповання матеріалу про захворюваність дозволяє найбільш повно виявити особливості перебігу епідемічного процесу серед окремих груп населення. Це визначає можливість висунення достовірних гіпотез про причинно-наслідкового зв'язку захворюваності з факторами ризику [4, 6, 7].

Результатом РЕА є логічно обгрунтована і статистично підтверджена гіпотеза про механізм розвитку епідемічного процесу і обгрунтування найбільш ефективних і рентабельних заходів. В ході аналізу нерідко виникає кілька пропозицій (гіпотез) щодо механізму розвитку епідемічного процесу в тих чи інших умовах. Важливо провести такий аналіз матеріалів, щоб всі виявлені обставини збіглися лише з однією пропозицією. При достатній достовірності факту, що не узгоджується з більшістю інших, які послужили основою для побудови конкретної гіпотези, цю гіпотезу доводиться відхилити і розглядати іншу.

Не у всіх випадках призначення ефективних і рентабельних заходів відразу випливає з результатів ретроспективного епідеміологічного аналізу. Важливим результатом його проведення може з'явитися обгрунтування збору додаткової інформації, необхідної для додаткових епідеміолого-діагностичних висновків [4, 7].

Оперативний епідеміологічний аналіз захворюваності проводиться з метою систематичної оцінки інтенсивності епідемічного процесу при конкретної інфекції на певній території. Показники захворюваності в процесі аналізу можуть визначатися подобово, щотижня або з іншими інтервалами, в залежності від особливостей інфекції. Захворюваність аналізується за нозологічними формами, населеним пунктам і районам, соціально-віковими групами, епідеміологічно значимих об'єктів і т.д.

Даний аналіз проводиться за такими розділами:

- стеження за рівнем, структурою і динамікою захворюваності;

- оцінка епідемічної ситуації;

- раннє виявлення неблагополучних об'єктів;

- стеження за мікробним пейзажем;

- виявлення передбачуваних шляхів і факторів передачі інфекційних захворювань і можливих факторів ризику;

- стеження за санітарно-епідемічним фоном.

Отримані дані оперативної оцінки епідеміологічної ситуації є важливими критеріями ефективності санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів [3, 4, 6].

Студенти, в навчальному процесі використовуючи метод епідеміологічного аналізу захворюваності, виконують дипломний проект, науково-дослідну роботу по одній з нозологічних форм інфекційних захворювань. Дипломну роботу студент випускник захищає в період проведення підсумкової державної атестації замість здачі одного з етапів державного іспиту.

Відповідно c Типовий навчальною програмою і Робочої програмою при вивченні дисципліни «Епідеміологія» студенти використовують метод епідеміологічного аналізу. Так, для студентів спеціальності «Громадська охорона здоров'я» розділу «Епідеміологічний аналіз захворюваності» відведено 1 кредит (45 годин). З дисципліни «Епідеміологія з основами дезінфекційного справи» для студентів спеціальності «Медико-профілактична справа» цього розділу відведено 2 кредити (90 годин). По завершенні цієї теми студенти виконують курсову роботу, яку в подальшому оформляють і захищають.

Етапи проведення епідеміологічного аналізу

1. Ознайомлення і виконання методики ретроспективного та оперативного епідеміологічного аналізу захворюваності, проводяться на основі розробленого навчально-методичного посібника «Епідеміологічні методи дослідження, епіддіагностіка» і методичних рекомендацій для практичних занять, методичних вказівок для СРСП і СРС.
2. Виконання курсової роботи індивідуально кожним студентом за однією з нозологічних форм інфекційного захворювання, використовуючи методику і алгоритм виконання. Разом з тим студенти аналізують літературні дані, проводять порівняльний аналіз за першоджерелами.
3. Оформлення курсової роботи, і на основі отриманих даних роблять висновок з обґрунтуванням.
4. Захист курсової роботи.
5. Навик роботи на персональних комп'ютерах (використання комп'ютерної технології), в мережі Інтернет.

Таким чином, велика увага приділяється впровадженню в процес навчання методів наукових досліджень, заснованих на елементах RBL (наукових досліджень). Це сприяє формуванню у майбутніх фахівців системи охорони здоров'я аналітичного, логічного і критичного мислення, оволодіння методами епідеміологічних досліджень.

бібліографічна посилання

Абуова Г.Т., Токтібаева Г.Ж., Кантемир М.Р., Омарова А.О., Шайздіна Ф.М. Епідеміологічний аналіз ЯК МЕТОД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В МЕДИЧНОМУ ОСВІТІ // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2016. - № 2 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=24299 (дата звернення: 08.06.2019).

Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»

(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)