Поширеність артеріальної гіпертензії та чинників серцево-судинного ризику в осіб молодого віку з дисплазією сполучної тканини

1. Матеріали і методи дослідження
2. Результати та обговорення
3. висновок

Профілактика серцево-судинних захворювань у молодому віці - ключовий фактор у збереженні здоров'я дорослих і збільшення тривалості їх життя. Необхідність корекції факторів ризику, що несприятливо впливають на здоров'я, надзвичайно актуальна. Особливо це важливо у відношенні артеріальної гіпертензії (АГ), поширеність якої висока, а ефективність контролю - недостатня. Цим обумовлений зростання таких її ускладнень, як мозковий інсульт, інфаркт міокарда, що визначають високу смертність і інвалідизацію населення.

Діагностика АГ на ранніх стадіях, особливо у осіб молодого віку, певні складнощі. Офіційна статистика при оцінці поширеності захворювання спирається саме на аналіз обіговості, коли факт захворювання вже трапився, а профілактичні заходи не настільки ефективні. Показники зареєстрованої захворюваності у дорослого населення в 2,3 рази нижче, ніж фактична поширеність даної патології [1]. Очевидно, що аналіз обіговості не дозволяє оцінити весь обсяг проблеми, що стоїть перед практичною охороною здоров'я. Найбільш повне уявлення про поширеність захворювання, його структурі, тяжкості можуть дати епідеміологічні дослідження, а розробка нових профілактичних технологій, придатних для конкретної вікової групи, може бути реалізована лише на аналізі реально існуючої епідеміологічної ситуації.

Питання про поширеність АГ і серцево-судинних факторів ризику серед осіб з дисплазією сполучної тканини (ДСТ) стоїть досить гостро. Опубліковані до теперішнього часу дані вельми суперечливі (14-48%), не завжди переконливі, оскільки або отримані на незначних вибірках, або обмежені певним фенотипом або синдромом ДСТ [2-5]. Зрозуміло, не сприяють об'єктивізації і різні класифікаційні та діагностичні підходи до оцінки проявів самої ДСТ, якими користуються дослідники.

Мета дослідження: оцінка поширеності АГ та факторів ризику серцево-судинних захворювань у осіб молодого віку з ДСТ для розробки науково обґрунтованих підходів до їх моніторингу.

Матеріали і методи дослідження

Об'єктом вивчення стало населення у віці 18-27 років, яке проживає на території Омська, великого адміністративно-промислового центру Західного Сибіру.

Проведено одномоментне дослідження організованій популяції чоловіків і жінок 18-27 років - студентів і учнів навчальних закладів різного профілю (медичного, педагогічного, технологічного, технічного, економічного), виконане суцільним методом на підставі поіменного списку учнів навчальних закладів (n = 12 783 людини, з них 4451 юнак (вік V0,5 = 19,0 років; V0,25 = 18,0; V0,75 = 20,0) і 8332 дівчата (медіана віку V0,5 = 19,0 років; V0,25 = 18 , 0; V0,75 = 21,0), відгук на дослідження склав 84,7%). За допомогою програми StatCalc програми EpiInfo була попередньо розрахована мінімально необхідна чисельність вибірки для отримання репрезентативних даних в наглядовій крос-секційному дослідженні. З урахуванням чисельності генеральної сукупності, 80% потужності дослідження, 95% надійності і очікуваного рівня поширеності АГ (15,0%) мінімально необхідну кількість обстежених мало становити 2624 людини.

Всі учасники дали інформовану згоду на участь в дослідженні. Програма дослідження включала уточнення паспортних даних, анамнестичних відомостей, оцінку обсягу фізичної активності, курильного поведінки та інших факторів способу життя (анкетні, опитувальні методи); стандартизоване вимірювання рівня артеріального тиску (АТ) [6]; взяття крові для визначення рівня ліпідів крові в ранкові години, натщесерце.

Діагноз генетично детермінованих (несіндромние) форм ДСТ виставлявся згідно Національних рекомендацій 2012 року, з урахуванням ознак системної залученості сполучної тканини (Гентський критерії, 2010) [7]. Діагностика синдромних форм грунтувалася на міжнародних узгоджених діагностичні критерії: Гентського умовах при діагностиці синдрому Марфана (2010), Вільфраншскіх умовах при діагностиці синдрому Елерса-Данло (1998).

Діагностика АГ здійснювалася відповідно до рекомендацій Російського товариства кардіологів (РКО) [6]. Виділяли диастолическую АГ при підвищенні діастолічного АТ ≥ 90 і вище мм рт. ст., незалежно від рівня систолічного артеріального тиску, і ізольовану систолічну АГ - при систолічному АТ ≥ 140 і вище і діастолічного АТ <90 мм рт. ст. Визначали категорії оптимального, нормального і високого нормального артеріального тиску. Додатково оцінювали частоту зниженого артеріального тиску, критеріями якого був обраний рівень нижче 100/60 мм рт. ст.

Оцінювалася взаємозв'язок АТ з факторами ризику (сімейний анамнез серцево-судинних захворювань (ССЗ), куріння, дисліпідемія, ожиріння), а також факторами способу життя (низька фізична активність, НФА).

До активно кращим відносили осіб, викурити за своє життя понад 100 сигарет і кращих на даний момент кожен день або іноді, а також осіб, що палять на даний момент рідше 1 разу на тиждень. Оцінка мотивації до відмови від куріння і ступеня нікотинової залежності проводилась на основі тестів, рекомендованих Державним науково-дослідним центром профілактичної медицини. Пасивне куріння фіксувалося при наявності курців родичів, які проживають разом з респондентами. Надлишкова маса тіла реєструвалася при індексі маси тіла (ІМТ) ≥ 25,0 кг / м2, в тому числі ожиріння - при ІМТ ≥ 30,0 кг / м2. Низька фізична активність фіксувалася в разі, якщо молоді люди займалися фізичним вихованням тільки в рамках занять в навчальному закладі не більше 2 годин на тиждень.

Методи статистичної обробки даних. Біометричний аналіз здійснювався з використанням пакета Statistica 6.

Перевірка нормальності розподілу проводилася з використанням критеріїв Колмогорова-Смирнова і Шапіро-Уілкі. Середні вибіркові значення кількісних ознак приведені в тексті у вигляді M ± SD, де М - середнє вибіркове, SD - стандартне відхилення. У разі наявності ненормального розподілу значень в ряду вказувалася медіана (V0,5), 25-й процентиль (V0,25) і 75-й процентиль (V0,75).

Описово-оцінні епідеміологічні дослідження проводилися з урахуванням традиційного алгоритму епідеміологічного аналізу [8].

Результати та обговорення

За результатами дослідження репрезентативної вибірки 2829 студентів 18-27 років ДСТ була діагностована в 632 випадках (21,6%): у 378 дівчат (18,7% від числа всіх обстежених дівчат) і у 254 юнаків (28,1% від числа всіх обстежених юнаків).

Поширеність АГ серед осіб з ДСТ 18-27 років склала 8,1% (чоловіки - 11,8%, жінки 5,6%). Відмічений статистично значуща виражена тенденція до зростання поширеності АГ при ДСТ з віком (рис. 1).

У структурі АГ переважала АГ 1-го ступеня - 66,7%, рідше зустрічалася АГ 2-го ступеня (21,6%). Причому у чоловіків c ДСТ частота підвищення артеріального тиску 2-го ступеня була статистично значимо менше, ніж у жінок (16,7% проти 28,6% відповідно, р = 0,006). Темп приросту (Тпр.) Частоти АГ 2-го ступеня з віком у чоловіків склав + 7,3% (р = 0,022), у жінок відповідно + 15,8% (р = 0,002). АГ 3-го ступеня серед осіб з ДСТ даної вікової когорти виявлено не було.

В середньому медіана тривалості АГ становила V0,5 = 2,0 року (V0,25 = 1,0; V0,75 = 4,0). У більшості молодих людей тривалість АГ склала від 2 до 4 років (54,8%), а в 27,4% випадків перевищувала 5-річний рубіж. Гіпотензивної терапії проводилася в 10,4% випадків.

З віком у когорті молодих людей з ДСТ спостерігалося зниження питомої ваги осіб з оптимальним і нормальним рівнем артеріального тиску, але істотно збільшилася частка з високим нормальним АТ (рис. 2) без істотних гендерних відмінностей. Частка осіб з рівнем артеріального тиску нижче 100/60 мм рт. ст. з віком не змінилася.

При зіставленні даних з результатами дослідження поширення і структури АГ у осіб цієї ж вікової когорти, але без ознак ДСТ, опублікованих нами раніше [9], виявлені деякі особливості. Так, серед осіб з ДСТ на тлі меншої частоти АГ (8,1% проти 10,5%) мають місце більш виражені темпи приросту поширеності АГ з віком (17,1% проти 14,8%). При цьому у чоловіків з ДСТ темпи приросту поширеності АГ від 18 до 27 років значимо нижче, ніж серед чоловіків без ознак ДСТ (+ 7,3% проти + 20,2%; р <0,001). У жінок з ДСТ, навпаки, спостерігаються високі темпи приросту поширеності АГ з віком в порівнянні з жінками без ДСТ (15,8% проти 10,6%; р <0,001).

Поряд з тим, що в структурі АГ у осіб з ДСТ в порівнянні з гіпертоніками без такої суттєво частіше зустрічається АГ 2-го ступеня (21,3% проти 12,5%; р <0,05), досить характерним є велика частота АГ 2-го ступеня у жінок, незалежно від того, відзначаються ознаки ДСТ чи ні (28,6% проти 15,5% відповідно; р <0,001).

Відмінності стосуються і обізнаності про наявність АГ. Так, серед гіпертоніків без ознак ДСТ про наявність захворювання знали лише 19,3% обстежених, при цьому підвищення рівня артеріального тиску у них вперше було виявлено при проходженні військово-лікарської комісії або на профосмотрах при вступі до навчального закладу. Серед осіб з ДСТ про наявність АГ знали 64,2%, причому у більшості з них (33,6%) підвищений артеріальний тиск було виявлено за зверненнями у зв'язку з поганим самопочуттям або наявністю суб'єктивної симптоматики.

Поширеність куріння в когорті осіб з ДСТ в цілому склала 40,5%. При цьому спостерігалася досить висока частота куріння серед чоловіків з АГ (53,3% від числа всіх чоловіків з АГ) в порівнянні з жінками (28,5% від числа всіх жінок з АГ).

Частка регулярно (не менше 1 сигарети в день), які палять з АГ залишалася також високою - 26,6%. Чисельність регулярно палять з АГ була істотно менше - 14,3% (р = 0,004). При цьому частка молодих осіб з ДСТ, що палять «іноді» (більше 1 сигарети в тиждень, але не кожен день), склала у чоловіків - 46,8% (р <0,001); у жінок - 29,2% (р <0,001).

Чоловіків і жінок з надмірною масою тіла або ожирінням в когорті осіб з ДСТ даної вікової групи виявлено не було, що свідчить про низький внесок такого значимого фактора ризику, як надлишкова маса тіла і ожиріння, в сумарний серцево-судинний ризик у молодих осіб з АГ при ДСТ.

Частка осіб з дисліпідемією серед осіб з АГ склала 5,9% за рахунок чоловічої частини вибірки. Важливо, що у всіх вікових групах спостерігалося тільки зниження рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності.

Поширеність НФА за підсумками дослідження серед осіб з ДСТ була надзвичайно високою, в тому числі в когорті з АГ. Поряд з цим зазначалося очевидне збільшення частки осіб з НФА з віком (Тпр. = + 10,1%; р = 0,006), причому за рахунок чоловіків (Тпр. = + 16,5%; р <0,001). У когорті ДСТ в цілому виявлена ​​істотна частка осіб, звільнених від занять фізичною культурою за медичними показаннями: 16,6% серед чоловіків (р = 0,006) і 28,8% - серед жінок (р = 0,002). Чисельність молодих гіпертоніків з ДСТ, звільнених від занять фізкультурою в зв'язку з підвищенням артеріального тиску, склала відповідно 33,3% і 38,1% (р <0,001), що вказує на вкрай низьку поінформованість лікарів про профілактичну користь фізичної культури в аспекті управління як АГ , так і ДСТ.

Чисельність молодих людей з АГ і низьким серцево-судинним ризиком (РСР) в когорті осіб з ДСТ склала 41,1%, високим РСР - 5,8%, без істотних відмінностей по підлозі. На частку осіб із середнім РСР довелося 52,9% (p <0,001). Важливо, що чисельність осіб із середнім сумарним РСР в когорті ДСТ без АГ в цілому була також суттєвою (36,6%).

висновок

Таким чином, в одномоментному епідеміологічному дослідженні на когорти молодих людей 18-27 років (учнівська молодь) показана досить висока поширеність як ДСТ, так і АГ, що протікає на її фоні, визначені фактори серцево-судинного ризику серед молодих.

Зрозуміло, в статті є ряд обмежень. По крайней мере, в ній не представлені дані, що стосуються частоти, структури АГ і факторів РСР в залежності від вираженості клінічних проявів ДСТ. Однак отримані дані дозволяють констатувати надзвичайно високу актуальність проблеми АГ при ДСТ, обумовлюють нагальну необхідність в профілактиці і її потенційну ефективність, дають можливість вдосконалення системи управління проблемою АГ в цілому.

На думку Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), основою успішної профілактики і управління здоров'ям населення є інформаційно-аналітичні системи [3], отже, ефективна первинна профілактика неможлива без реалізації моніторингу АГ і факторів ризику ПС як в цілому в конкретної вікової когорти, так і серед осіб з ДСТ. Інформаційна підсистема моніторингу повинна включати інформацію про патогенних факторів (фактори ризику), про популяцію молодих (чисельність, структура, групи ризику, сприйнятливість і ін.), Про фактори природного і соціального середовища, про якість та ефективності лікувальної та профілактичної допомоги населенню, про проявах захворюваності, смертності, інвалідизації населення від АГ, ДСТ і інших характеристиках здоров'я. Усі пропоновані показники відповідають необхідним вимогам, а відсутність будь-якого з них в системі моніторингу робить її роботу недостатньо діагностично ефективної. Аналітична підсистема включає проведення епідеміологічної діагностики.

Матеріали, отримані в дослідженні, дозволяють розробити заходи з управління факторами ризику, включаючи їх моніторинг (первинна профілактика), і визначають необхідність детального вивчення особливостей клінічних проявів АГ у молодих людей з ДСТ з метою її ранньої діагностики (вторинний рівень профілактики).

література

1. Єрофєєв Ю. В., Новиков А. І., Турчанинов Д. В., Усков П. А. Епідеміологічний підхід до оцінки здоров'я сільського населення / За заг. ред. проф. В. В. Далматова. М .: Книга плюс, 2005. 334 с.
2. Гладких Н. Н., Ягода А. В. «Гіпертонія білого халата» при недиференційованої дисплазії сполучної тканини: конституціональна характеристика та ендотеліальної-тромбоцитарная дисфункція // Росс. кардіоло. журн. 2007. № 2. С. 61-65.
3. Каргаполова М. П., Сорокін А. В. Структурно-функціональні особливості резистивних судин в залежності від наявності дисплазії сполучної тканини при різних рівнях артеріального тиску // Регіонарне кровообіг і мікроциркуляція. 2012. № 2. С. 28-36.
4. Мартинов А. І., Николин О. П., Акатова Е. В. Клінічна ефективність оротата магнію у пацієнтів з порушеннями ритму і артеріальною гіпертонією при пролапсі мітрального клапана // Кардиоваскулярная терапія і профілактика. 2009. № 8. С. 9-12.
5. Мартинов А. І., Степура О. Б., Остроумова О. Д. та ін. Результати добового моніторування артеріального тиску у осіб з пролабированием мітрального клапана і аномально розташованими хордами // Терапевт. арх. 2000. № 4. С. 34-40.
6. Всеросійське наукове товариство кардіологів. Національні рекомендації з діагностики та лікування артеріальної гіпертонії (третій перегляд): додаток 2 до журналу «Кардиоваскулярная терапія і профілактика». 2008. 7 (6). 32 с.
7. Спадкові порушення сполучної тканини. Російські рекомендації. М., 2012. 49 c.
8. Далматов В. В., Готвальд Р. Н., Стасенко В. Л. Застосування методів математичної статистики при проведенні епідеміологічного аналізу. Омськ, 2002. 68 с.
9. Шупін М. І., Турчанинов Д. В. Поширеність артеріальної гіпертензії та серцево-судинних факторів ризику в осіб молодого віку тиску // Сибірський медичний журнал. 2011. Т. 26. № 3-2. С. 152-156.

М. І. Шупін *, 1, кандидат медичних наук
Г. І. Нечаєва *, доктор медичних наук, професор
Е. Н. Логінова *, кандидат медичних наук
Г. Ю. Дорохов **

* ГБОУ ВПО ОмГМУ МОЗ РФ, Омськ
** ФГБВОУ ВПО ВМА ім. С. М. Кірова, Санкт-Петербург

1 Контактна інформація: [email protected]

Купити номер з цією статтею в pdf