Порівняльний аналіз гемодинаміки і транспорту кисню

1. ФДМ Науковий центр акушерства, гінекології та перинатології ім. акад. В. І. Кулакова Мінздоровсоцрозвитку...
2. Вступ.
3. Матеріал і методи.
4. Висновок
5. ЛІТЕРАТУРА

анестезіологія

Головна сторінка сайту

Порівняльний аналіз гемодинаміки і транспорту кисню
при анестезії ксеноном і закисом азоту
в ендоскопічної гінекології

А. В. Бєлов, С. В. Сокологорскій, Е. М. Шифман

ФДМ Науковий центр акушерства, гінекології та перинатології
ім. акад. В. І. Кулакова Мінздоровсоцрозвитку РФ, Москва

Стаття опублікована в журналі
Анестезіологія та Реаніматологія 2010 року; N6: 25-29

Досліджували порівняльний аналіз гемодинаміки і газів крові у пацієнтів, оперованих в умовах малопоточной анестезії закисом азоту і ксеноном і високопоточних анестезії закисом азоту. Обстежено 95 гінекологічних пацієнток в момент проведення планового ендоскопічного оперативного втручання. Пацієнтки були розділені на 3 групи: комбінована малопоточная анестезія ксено ном (30 жінок), малопоточная анестезія закисом азоту (30 пацієнток) і високопоточних анестезія за кісью азоту по напівзакритому контуру (35 осіб).

Дослідження продемонструвало стимулюючий вплив ксенону на гемодинаміку в умовах положення Тренделенбурга і карбодіоксіперітонеума, кращі показники доставки кисню і менша витрата нар котіческіх препаратів в даній групі. Сприятливі зміни показників гемодинаміки і транспорту O2 під час анестезії ксеноном при ендоскопічних операціях в гінекології свідчать про збільшен нии резервних можливостей організму, що, при необхідності розширення обсягу хірургічного вмешат ельства, зменшує протипоказання до нього.

Ключові слова: анестезія, малопоточная анестезія ксеноном, анестезія в гінекології, анестезія при ендоскопічних операціях

Вступ.

Вибір анестетиків в сучасній анестезіології досить різноманітний, але з усієї гами препаратів для інгаляційної анестезії найбільш поширена закис азоту, яка далеко не ідеальна [11, 12, 14, 15]. Застосування галогенсодержащих анестетиків внаслідок їх токсичності, екологічної небезпеки, згідно з Кіотським протоколом, буде заборонено 2030 р силу своєї невисокої керованості використання тотальної внутрішньовенної анестезії не дозволяє повністю вирішити проблеми адекватності анестезії. Регіонарна анестезія в оперативній гінекології та ендоскопічної, зокрема, досягла свого піку (7-8%) і не має тенденції до подальшого збільшення [7]. На сьогоднішній день в оперативній гінекології саме комбінована анестезія з використанням внутрішньовенних і інгаляційних анестетиків займає провідні позиції. На цьому тлі використання ксенону представляється найбільш перспективним [1, 5, 10, 13, 15].

Мета дослідження - порівняльний аналіз показників гемодинаміки і газів крові у пацієнток, оперованих в умовах малопоточной анестезії закисом азоту і ксеноном і високопоточних анестезією закисом азоту.

Матеріал і методи.

Дослідження проспективне, одноцентрове, в яке, згідно з критеріями включення, були відібрані 95 пацієнток. Всі вони були розділені на 3 групи в залежності від виду анестезії. 1-а група - 30 пацієнток, яким проведена комбінована малопоточная анестезія ксеноном (КМПА Хе), 2-я група - 30 хворих, яким проведена малопоточная анестезія закисом азоту (МПА N2O), і 3-я група (контрольна) - 35 пацієнток, у яких анестезія здійснена N2O по напівзакритому контуру з газотоком 4,5-6 л / хв (ВПА N2O).

Критеріями включення в групи служили планове оперативне втручання, анестезіологічний ризик 1-2 по ASA, ендоскопічний доступ, віковий діапазон в межах від 18 до 60 років. Всі групи були порівнянні за свого вихідного статусу, віку, масі тіла, екстрагенітальної патології, видам оперативного втручання.

Показаннями до оперативного втручання у всіх групах були множинні міоми матки, аденоміоз, вади розвитку статевих органів, ендометріоз, спайковий процес в малому тазу, кістоми яєчників, безпліддя. Обсяг лапароскопічних операцій в групах представлений на малюнку.

Загальна характеристика оперативних втручань і анестезії приведена в табл. 1.

Таблиця 1. Загальна характеристика оперативних втручань

Значення показників на етапах дослідження в групахПоказник1-а2-а3-тя

Тривалість операції, хв 115,8 ± 9,77 *, ** 99,4 ± 6,37 91,2 ± 5,71 Тривалість анестезії, хв 134,5 ± 9,82 123,0 ± 6,53 109,2 ± 5,73 * Вихідний гемоглобін крові, г / л 131,4 ± 2,44 129,1 ± 2,91 130,8 ± 1,99 післяопераційний гемоглобін, г / л 126,6 ± 2,39 127,1 ± 2,12 126,3 ± 2,31 Тривалість положення Тренделенбурга, хв 91,4 ± 8,66 ** 77,9 ± 5,49 70, 1 ± 5,19 Крововтрата, мл 229,6 ± 27,58 *, ** 172,2 ± 19,07 167,1 ± 16,06 Инфузия, мл 979,4 ± 47,30 933,3 ± 40,29 942 ± 39,07 Витрата фентанілу, мг / год 0,09 ± 0,004 *, ** 0,25 ± 0,015 0,26 ± 0,014 Витрата Есмерон, мг / кг * год 0,57 ± 0,022 *, ** 0,65 ± 0,035 0,62 ± 0,021

У всіх групах проводилася стандартна премедикація (дормікум, атропін, димедрол) з урахуванням індивідуальних особливостей. Вступну анестезію проводили тіопенталом-натрію і фентанілом, в 1-й і 2-й групах паралельно індукції виконували денітрогенізація, в 3-й групі відразу переходили на напівзакритий контур ШВЛ. Анестезію в 1-й групі проводили за методикою, розробленою проф. Н. Е. Буровим в ендотрахеальному варіанті з рециклингом Хе [2-4]. Наркотичний анальгетик фентаніл вводили тільки перед шкірним розрізом в дозі 0,1 мг. В подальшому в даній групі хворих наркотичні анальгетики не застосовували і анестезію проводили у вигляді моноанестезии Хе. Міорелаксанти (рокуронію бромід) у всіх групах вводили за загальноприйнятою методикою, витрата склала 38-45 мг на 1 ч операції, останню дозу вводили не менше ніж за 30 хв до закінчення операції. Ін-траопераціонную інфузію колоїдними і кристалоїдними розчинами здійснювали з розрахунку 7-9 мл / кг * год. За 30 хв до закінчення операції з метою профілактики післяопераційного больового синдрому внутрішньовенно крапельно вводили парацетамол - 1000 мг і внутрішньом'язово кетонал - 100 мг.

У всіх групах здійснювали комплексний моніторинг центральної і периферичної гемодинаміки (ЦДПГС) за допомогою моніторної-комп'ютерної системи (МКС), розробленої С. В. Сокологорскім в 1998-2002 рр.

Для визначення вмісту кисню в артеріальній крові використовували формулу
СаO2 = [(1,34 * Hb * SaO2) + (РаO2 * 0,0031)], індексу доставки O2 - DO2I = СІ * СаO2. З огляду на, що хворим проводили ШВЛ, для спрощення розрахунків РаO2 приймали рівним 100 мм рт. ст., таким чином РаO2 * 0,0031 ставало рівним 0,31. Всі досліджувані показники розраховувалися в режимі реального часу МКС [8].

Отримані дані аналізували на 8 етапах: 1-й - вихідний, 2-й - після премедикації, 3-й - після вступної анестезії, 4-й - створення карбодіоксіперітонеума, 5-й - переклад в положення Тренделенбурга, 6-й - травматичний етап операції, 7-й - переклад в горизонтальне положення, 8-й - після екстубаціі трахеї. Поряд з цим проводили моніторинг параметрів ШВЛ, виконували комплекс лабораторних досліджень на етапах анестезії: гази крові і кислотно-лужний стан, біохімічні показники крові, електроліти. На етапі пробудження і в найближчому післяопераційному періоді оцінювали час і якість пробудження, ускладнення і побічні ефекти препаратів, інтенсивність післяопераційного больового синдрому необхідність в аналгезії, суб'єктивна задоволеність анестезією.

Результати, отримані під час дослідження, були статистично оброблені за стандартними методиками обчислень показників описової статистики, кореляційного, регресійного і дисперсійного аналізів. Для оцінки статистичної достовірності відмінностей в залежних і незалежних вибірках застосовували відповідний парний t-критерій. Для додаткової перевірки достовірності відмінностей використовували непараметричні методи (тест Вілкоксона і С-тест Манна-Уїтні).

Результати дослідження та їх обговорення. Передопераційне психоемоційний настрій супроводжувалося такожгіпердинамічні реакцією кровообігу - гіпертензією і тахікардією у всіх групах хворих (табл. 3).

Таблиця 3. Показники центральної і периферичної гемодинаміки
в досліджуваних групах на етапах анестезії (М ± m). (1 частина)

Значення показників на етапах анестезії в групах

1-й2-й3-й4-й1-я група

АДср, мм рт.ст. 106,7 ± 2,35 102,3 ± 2,48 97,8 ± 2,22 * 100,9 ± 2,52 СІ, л / хв / м2 4,7 ± 0,25 4,2 ± 0,23 3,6 ± 0,19 * 3,4 ± 0,18 *, *** ЧСС в 1 хв 90,5 ± 2,59 102,4 ± 2,23 * 92,9 ± 2,33 ** 94, 8 ± 2,47 ІРЛЖ.кт-м / м2 6,5 ± 0,33 5,9 ± 0,36 4,9 ± 0,26 *, ** 4,5 ± 0,20 *, *** УІ , мл / м2 53,5 ± 2,84 43,8 ± 2,26 * 38,7 ± 1,95 *, ** 36,2 ± 1,65 *, *** ІЗПСО,
дин * с / см 5 * м2 2016,5 ± 107,19 2030,9 ± 111,42 2226,7 ± 141,82 2547,9 ± 181,70 * 2-я група АДср, мм рт.ст. 113,0 ± 2,02 107,6 ± 1,87 97,0 ± 2,69 * '** 101,8 ± 2,45 СІ, л / хв / м2 4,3 ± 0,24 3,8 ± 0,21 3,3 ± 0,24 * 2,9 ± 0,18 * ЧСС в 1 хв 92,0 ± 3,08 103,9 ± 3,10 * 98,7 ± 4,12 99,1 ± 3 , 98 ІРЛЖ.кт-м / м2 6,0 ± 0,41 5,4 ± 0,34 4,5 ± 0,33 * 4,1 ± 0,29 * УІ, мл / м2 49,6 ± 3, 85 40,0 ± 2,95 * 36,1 ± 3,31 * 30,7 ± 2,23 * ІЗПСО,
дин * с / см 5 * м2 2296,5 ± 132,58 2392,4 ± 137,83 2514,4 ± 193,34 2831,8 ± 172,80 * 3-тя група АДср, мм рт.ст. 109,1 ± 2,12 105,8 ± 1,85 92,0 ± 2,62 *, ** 101,0 ± 2,35 *, ** СІ, л / хв / м2 4,4 ± 0,22 3,9 ± 0,20 3,4 ± 0,21 *, ** 2,8 ± 0,19 * '** ЧСС в 1 хв 88,2 ± 3,27 102,7 ± 3,09 * 99, 4 ± 3,62 * 98,6 ± 3,58 ІРЛЖ.кт-м / м2 6,2 ± 0,38 5,8 ± 0,33 4,8 ± 0,24 * 3,7 ± 0,19 * , ** УІ, мл / м2 50,5 ± 3,32 41,2 ± 2,61 * 37,7 ± 3,01 * 29,3 ± 1,83 *, ** ІЗПСО,
дин * с / см 5 * м2 2259,8 ± 133,41 2298,4 ± 134,33 2589,4 ± 182,44 2761,4 ± 165,41 *

Таблиця 3. Показники центральної і периферичної гемодинаміки
в досліджуваних групах на етапах анестезії (М ± m). (2 частина)

Значення показників на етапах анестезії в групах

АДср, мм рт.ст. 108,2 ± 2,29 ** 106,7 ± 1,14 100,1 ± 1,62 *, ** 100,5 ± 1,63 СІ, л / хв / м2 3,0 ± 0,14 *, *** 3,5 ± 0,15 # 3,6 ± 0,17 *, *** 3,8 ± 0,19 *, *** ЧСС в 1 хв 93,9 ± 2,32 71,6 ± 1,42 # 69,0 ± 1,12 *, *** 78,8 ± 2,24 *, ** ІРЛЖ.кт-м / м2 4,4 ± 0,22 *, ***

5,1 ± 0,21 #

4,9 ± 0,23 *, *** 5,1 ± 0,22 *, *** УІ, мл / м2 32,7 ± 1,50 *** 45,8 ± 2,04 # 47,8 ± 2,24 *, *** 49,4 ± 2,27 *** ІЗПСО,
дин * с / см 5 * м2 3018,9 ± 181,45 # 2588,7 ± 156,84 # 2366,7 ± 145,11 *, *** 2297,7 ± 154,24 *** 2-я група АДср, мм рт.ст. 106,4 ± 2,44 * '** 97,4 ± 2,28 *' ** 97,1 ± 1,80 * 103,8 ± 2,26 * '** СІ, л / хв / м2 2, 5 ± 0,15 * '** 2,4 ± 0,13 * 2,5 ± 0,12 * 2,8 ± 0,18 * ЧСС в 1 хв 97,0 ± 3,37 82,5 ± 2, 08 * - ** 76,9 ± 2,43 * 81,8 ± 2,9 * ІРЛЖ.кт-м / м2 3,6 ± 0,24 * '** 3,2 ± 0,22 * 3,3 ± 0,20 * 4,2 ± 0,23 * УІ, мл / м2 27,4 ± 1,93 * 28,2 ± 1,43 * 31,7 ± 1,56 * 35 6 ± 2,63 * ' ** ІЗПСО,
дин * с / см 5 * м2 3423,9 ± 185,38 * '** 3260,5 ± 176,73 * 3080,3 ± 120,04 * 2801,5 ± 158,53 * 3-тя група АДср, мм рт.ст. 104,0 ± 2,41 96,5 ± 2,31 * '** 97,1 ± 1,91 101,9 ± 2,21 *** СІ, л / хв / м2 2,6 ± 0,18 * 2,4 ± 0,12 * 2,4 ± 0,13 * 2,9 ± 0,16 * '** ЧСС в 1 хв 95,0 ± 3,57 82,4 ± 2,11 ** 78,3 ± 2,41 * 80,1 ±, 31 * ІРЛЖ.кт-м / м2 3,5 ± 0,20 * 3,1 ± 0,17 * 3,2 ± 0,18 * 4,7 ± 0,22 # УІ, мл / м2 27,6 ± 1,9 * 28,9 ± 1,38 * 31,1 ± 1,61 * 36,1 ± 2,23 *, ** ІЗПСО,
дин * с / см 5 * м2 3402,9 ± 179,28 *, ** 3340,1 ± 171,73 * 3190,3 ± 135,04 * 2721,3 ± 153,23 *, ** Примітка.
* - достовірно по відношенню до вихідного етапу, р <0,05;
** - достовірно по відношенню до попереднього етапу, р <0,05;
*** - достовірно по відношенню до груп з анестезією закисом азоту на даному етапі, р <0,05;
# - *, **, ***, р <0,05.

Значення всіх досліджуваних параметрів не мали достовірних міжгрупових відмінностей. Динаміка оксигенації артеріальної крові киснем (SpO2) у всіх групах на етапах анестезії коливалася в межах 98,1-99,7%, що говорить про стабільність цього показника в цілому. Статистично достовірних коливань вмісту кисню в артеріальній крові (СаO2) ні між групами, ні між етапами відзначено не було. Вихідні показники індексу доставки кисню (DO2I) знаходилися в межах норми, детально ці дані представлені в табл. 2. На початковому етапі значущих відмінностей в показниках кислотно-основного стану (КОС) і газів крові також не було зафіксовано.

Динаміки трансторакального базового імпедансу, що мала статистично значимий характер, не спостерігалося на етапах дослідження ні в одній групі, що свідчить про відсутність перевантаження малого кола кровообігу під час анестезії.

На етапі вступної анестезії у всіх групах було відзначено зниження артеріального тиску в середньому на 16,5-18,5% від вихідного, зменшення СІ на 10,6, 11,6 і 11,4% відповідно і збільшення індексу загального периферичного судинного опору (ІЗПСО ). Крім того, знизилися показники індексу роботи лівого шлуночка (ІРЛЖ) на 22,1-23,5%, ударного індексу (УІ) на 23,4-27,3% і DO2I - на 23-24% (р <0,05 ). Ці зміни не мали достовірних міжгрупових відмінностей. Вони, можливо, обумовлені депресивним впливом тіопенталу-натрію і фентанілу на гемодинаміку. Детально дані ЦДПГС представлені в табл. 3.

На етапі створення карбодіоксіперітонеума був зафіксований достовірний зростання ІЗПСО (р <0,05) у всіх групах в порівнянні з вихідними значеннями (див. Табл. 3). Спостерігалося зниження СІ і ІРЛЖ у всіх групах в порівнянні з попереднім етапом. У 1-й групі показники зменшилися на 4,9-8,2%, але залишилися в межах нормальних значень. У 2-й (МПА N2O) і 3-й групах (ВПА N2O) зниження СІ і ІРЛЖ було більш істотним - на 9,6-22,9%. ЧСС на цьому етапі практично не змінилася в порівнянні з попередніми показниками. У 2-й і 3-й групах УІ знизився нижче нормальних значень. Порівнюючи величини УІ на цьому етапі з вихідними, відзначимо, що в 1-й групі його зниження було в межах 32,3%, у 2-й групі - 38,2%, в 3-й групі - 42,1% відповідно.

На етапі створення карбодіоксіперітонеума в 1-й групі в порівнянні з вихідними даними DO2I був достовірно нижче - на 28,3% (р <0,05). У 2-й і 3-й групах DO2I було більш значним: на 32,9 і 37,7% відповідно в порівнянні з вихідними даними (р <0,05) і з 1-ю групою (р <0,05).

На етапі переведення хворих в положення Тренделенбурга ІЗПСО досяг максимальних інтраопераційних значень. Його збільшення в порівнянні з вихідним етапом у всіх групах склало 49-51,5%, при цьому в 2-й і 3-й групах абсолютні цифрові значення були вище, ніж в 1-й групі, на 12,1 - 12,7 % (р <0,05). У 1-й групі СІ і ІРЛЖ знизилися в порівнянні з вихідними даними на 32,5 і 36,2% (р <0,05). Значення обох показників залишилися в межах норми. У 2-й і 3-й групах зниження СІ і ІРЛЖ склало 5,5-14,3% в порівнянні з етапом карбодіоксіперітонеума, але значення показників були нижче межі норми. При порівнянні груп між собою відмінності між 2-й і 3-й групами були недостовірні, але в порівнянні з 1-ю групою показники були нижчими в середньому на 15,7-26,5% (р <0,05). На цьому етапі спостерігалося подальше зменшення УІ (показник був нижче нормальних значень у всіх групах): 1-й в групі - на 12,2%, у 2-й групі - на 36,4%, в 3-й групі - на 33 , 2% (р <0,05). У всіх групах хворих знизився показник DO2I: в 1-й групі - 37,3% в порівнянні з вихідним (р <0,05), у 2-й групі - на 42,9% (р <0,05) і в 3-й групі - на 42,7% нижче вихідних значень (р <0,05). Відмінності по DO2I між групами на даному етапі достовірні.

На травматичному етапі операції гемодинаміка в групах характеризувалася зниженням артеріального тиску на 6,2-9,8% в порівнянні з етапом перекладу пацієнток в положення Тренделенбурга, при цьому значення АТ в 1 -й групі були трохи вище аналогічних в групах 2-й і 3 й. Зниження ІЗПСО відзначено в усіх групах, але лише в 1-й групі воно було достовірним на 14,3%. В динаміці СІ і ІРЛЖ відзначені достовірні міжгрупові відмінності. У 1-й групі відзначено урвеліченіе цих показників на 16,1-17,3% (р <0,05). У 2-й і 3-й групах, навпаки, продовжилося зниження як СІ, так і ІРЛЖ. Відмінності з 1-ю групою були достовірні (р <0,05). Значення СІ і ІРЛЖ у 2-й і 3-й групах свідчили про вираженої депресії міокарда і зниження функціональних резервів серцево-судинної системи. Депресивний вплив N2O на функцію серцево-судинної системи в умовах операційного стресу також відзначали І. 3. Кітіашвілі, Н. Е. Буров [6] і Т. Goto і співавт. [9]. У всіх групах було виявлено зниження ЧСС в порівнянні з етапом переведення хворих в положення Тренделенбурга на 13,2-24,1% (р <0,05). При цьому в 1-й групі ЧСС була нижче на 13,5%, ніж у інших групах (р <0,05). УІ у 2-й і 3-й групах практично не змінився в порівнянні з попереднім етапом. Навпаки, в 1-й групі УІ виріс на 40,6% (р <0,05). Відмінності між 1-ю групою та іншими статистично достовірні. На цьому етапі проявилася різно спрямованість змін DO2I в досліджуваних групах. У 1-й групі був відзначений достовірний зростання DO2I в порівнянні з етапом перекладу пацієнтки в положення Тренделенбурга на 16,2%. У 2-й і 3-й групах, навпаки, зафіксовано подальше зниження DO2I на 3,5 і 8,4% відповідно. Значення DO2 I в цих групах досягли своїх мінімальних значень - 424,8 ± 26,57 мл / хв / м 2, нижче значень в 1-й групі хворих на 32,3%. При цьому і показники сатурації, і вмісту кисню у всіх групах знаходилися в межах нормальних значень (див. Табл. 2).

Після екстубаціі трахеї ІЗПСО знизився у всіх групах. Але на відміну від 1-ї групи хворих у 2-й і 3-й групах він залишився вище нормальних значень. У 1-й групі пацієнтів параметри центральної гемодинаміки не зазнали достовірних змін на даному етапі в порівнянні з попереднім.

Найбільш помітними змінами в 2-й і 3-й групах були: достовірне збільшення СІ, ІРЛЖ і УІ (р <0,05) в порівнянні з травматичним етапом (див. Табл. 3). Відмінності між 1-ю групою і 2-й і 3-й групами були статистично достовірні, так як У І був вище в 1-й групі на 26,9-27,9%. Рівень DO2I в 1-й групі перевищив такі в 2-й і 3-й групах на 27,3 і 24,1% відповідно (р <0,05). Значення DO2I після екстубаціі трахеї поки вернулася до вихідного рівня в жодній групі і залишалися в 1-й на 20% нижче вихідних, у 2-й - на 34,5% і в 3-й - на 34% (р <0, 05). Показники КОС і газів крові відрізнялися стабільністю на всіх етапах дослідження, не носили достовірних міжгрупових відмінностей і знаходилися в межах нормальних значень, що говорить про відсутність грубих зрушень в гомеостазі пацієнток всіх груп і адекватності параметрів вентиляції незалежно від дихального контура.

Зниження лактату на 20% (р <0,05) в 1-й групі на основному етапі операції, побічно дозволяє судити про оптимальну мікроциркуляції в цій групі. Рівень глікемії у хворих 2-ї і 3-ї груп на основному етапі був на 37,6-41,3% вище, ніж у пацієнток 1-ї групи, що може свідчити про більш високому рівні стресової реакції в умовах анестезії N2O в порівнянні з анестезією Хе. Не було зафіксовано достовірних змін інших біохімічних показників крові, електролітів і печінкових ферментів у всіх досліджуваних групах.

У 1-й групі була відзначена менша потреба в міорелаксанти в порівнянні з 2-й і 3-й групами на 12,4 і 8,1% відповідно, а в наркотичних анальгетиків - в 2,2-2,3 рази. У цій групі була відсутня необхідність додаткового поглиблення анестезії внутрішньовенними анестетиками. Час пробудження і екстубаціі трахеї у пацієнток 1-ї групи було в 2 рази коротше. У післяопераційному періоді в цій групі відзначалося менше ускладнень, а витрата наркотичних анальгетиків був в 2,5-3 рази нижче в порівнянні з 2-й і 3-й групами.

Висновок

Таким чином, вплив на гемодинаміку і транспорт кисню надають не тільки специфічні умови виконання (положення Тренделенбурта і т. Д.) Ендоскопічних операцій в гінекології, а й застосовуваний анестетик. Показники ЦДПГС в 1-й групі характеризувалися стабільністю і більш збалансованим варіантом скорочень міокарда, ніж у хворих 2-ї і 3-ї груп.

Хе нівелював негативні впливи умов оперативного втручання, не порушував процеси доставки кисню, всі параметри гемодинаміки знаходилися в межах нормальних значень. У 2-й і 3-й групах показники ЦДПГС і доставки кисню значно виходили за межі нормальних значень як під впливом самого анестетика, так і умов операції. Нами не відзначено зниження резервів серцево-судинної і дихальної систем і порушення загальної адаптаційної реакції на хірургічну травму при анестезії Хе. Перевага анестезії Хе полягає в збалансованості та безпеки, меншою фармакологічної навантаженні на організм пацієнтки і меншим проявом негативного впливу специфічних умов лапароскопічної операції на показники гемодинаміки і транспорту O2, ніж при анестезії N2O.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бєлов А. В. II Акуш. і гін. - 2009. - № 6. - С. 12-14.
2. Буров Н.Є., Потапов В. П., Макєєв Г. Н. Ксенон в анестезіології (клініко-експериментальні дослідження). - М., 2000..
3. Буров Н.Є., Молчанов І. В., Потапов В. Н. та ін. // Клин, анестезиолого. і реаніматол. - 2005. - Т. 2, № 2. - С. 27- 32.
4. Буров Н.Є., Миколаїв Л. Л., Потапов В. Н. та ін. // Клин, анестезиолого. і реаніматол. - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 32 39.
5. Вяткін А. А., Мізіков В. М. // анестезиолого. і реаніматол. - 2008. - № 5. - С. 103-107.
6. Кітіашвілі І. 3., Буров Н.Є. // Укр. інтенсив, тер. - 2006. - № 1. - С. 57-60.
7. Петров С. В., Лирегов А. В, // Матеріали IX сесії МНОАР. - М., 2008. - С. 32-33.
8. Сокологорскій С. В. моніторними-комп'ютерне забезпечення безпеки анестезії при абдомінальних втручаннях в акушерсько-гінекологічній клініці: Дис. ... д-ра мед. наук. - М., 2003. - С. 80-96.
9. Goto Т., Наппа P., Ishiguro Y. et al. // Anaesthesia. - 2004. - Vol. 59, N 12. - P. 1178-1183.
10. Hare G. М. Т. Ц Can. J. Anesth. - 2008. - Vol. 55, N 7. - P. 403-407.
11. McGain F. // Anaesth. Intensive Care. - 2007. - Vol. 35, N 5. - P. 808-809.
12. Parker NW, Behringer EC // Anesthesiology. - 2009. - Vol. 110, N 5. - P. 1195-1196.
13. Rasmussen J. H, Mosfeldt M., Pott F. C, Belhage B. // Acta Anaesthesiol. Scand. - 2009. - Vol. 53, N 4. - P. 549-550.
14. Sanders RD, Weimann J., Maze M. // Anesthesiology. - 2008. - Vol. 109, N 4. - P. 707-722.
15. Torn G. / I Minerva Anestesiol. - 2010. - Vol. 76, N 3. - P. 215-228.

Інформація для контакту:
Бєлов Олександр Вікторович - лікар відділення анестезіології-реанімації ФГУ НЦАГіП ім. акад. В. І. Кулакова Мінздоровсоцрозвитку РФ.
E-mail: [email protected]