КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ респіраторних ЗДОРОВ'Я У ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ З ДЕФІЦИТОМ α-1-антитрипсину

1. бібліографічна посилання

1 Ігнатова Г.Л. 1 Захарова І.О. 1 Нікушкіна К.В. 1 Мезенцева Е.А. 1

1 ГБОУ ВПО «Південно-Уральський державний медичний університет» МОЗ Росії

Обстежено 51 респондент молодого віку (18-44 роки) без раніше відомих бронхолегеневих захворювань, середній вік - 29,35 ± 2,1 року. Середній рівень альфа-1-антитрипсину склав 415,78 ± 235,4 мг / дл, у 5,8% виявлено дефіцит ААТ. Серед осіб, дефіцитних по α-1-антитрипсину, зареєстрована велика частота народження ознак хронічного бронхіту (33,3% проти 1,9%) і затяжного перебігу респіраторних інфекцій (100% проти 39,2%). Також в цій підгрупі зафіксовані статистично значимо більш низькі показники ОФВ1 (97,87 ± 4,7% проти 106,01 ± 13,2%), ОФВ1 / ФЖЕЛ (85,21 ± 2,3% проти 87,33 ± 7, 6%). При порівнянні об'ємних параметрів, отриманих при проведенні бодіплетізмографіі, виявлено достовірне підвищення тільки одного показника - залишкової ємності легень: 109,45 ± 11,4% в групі, дефіцитної по ААТ і 100,91 ± 10,5% в групі без дефіциту даного ферменту . Таким чином, отримані статистично значущі відмінності в клінічних і інструментальних показниках продемонстрували патогенетичну роль єдиного доведеного на даний момент генетичного фактора ризику розвитку обструктивних захворювань при відповідних діях факторів ризику, що може служити підставою для визначення альфа-1-антитрипсину серед молодих осіб групи ризику з метою поглибленої діагностики даних станів.

молоді

дефіцит α-1-антитрипсину

спірометрія

бодіплетізмографія

1. Бродська О.М. Спадкова недостатність α1-антитрипсину (За матеріалами: Fregonese L., Stolk J. Hereditary alpha1antitrypsin deficiency and its clinical consequences // Orphanet J. Rare Dis. - 2008. - Vol. 3. - P. 16.) / О. М. Бродська // Атмосфера. Пульмонологія та алергологія. - 2008. - № 4. - С. 58-59.

2. Буйкін С.В. Альфа-1-антитрипсиновая недостатність. Перспективи скринінгу. Повідомлення 1 / С. В. Буйкін, В. П. Пузирьов // Бюлетень СО РАМН. - 2004. - № 1 (111). - С. 92-97.

3. Рекомендації з діагностики та ведення хворих з дефіцитом α1-антитрипсину Іспанського суспільства пульмонології та торакальної хірургії (SEPAR) / Р. Відаль, І. Бланко, Ф. Касас і ін .; Національний реєстраційний комітет дефіциту α1-антитрипсину // Пульмонологія. - 2008. - № 1. - С. 14-28.

4. Савушкина О.І. Практичне застосування методу бодіплетізмографіі / О.І. Савушкина // Практична пульмонологія. - 2013. - Вип. № 2. - С. 38-41.

5. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (COLD). Global Strategy for Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. NHLBI.WHO workshop report. Last updated 2013. [Електронний ресурс]: http://www.goldcopd.org/

6. Piitulainen E. Environmental correlates of impaired lung function in nonsmokers with severe alpha1-antitrypsin deficiency (PiZZ) / E. Piitulainen, G. Tornling, S. Eriksson // Thorax. - 1998. - Vol. 53. - P. 939-943.

Ідея визначення захворювання на ранніх або доклінічних стадіях існує досить давно, результатом інтересу до цього стали розробка і запуск скринінгових програм для широкого спектру нозологій за останні кілька років. Програми для визначення альфа-1-антитрипсиновая недостатності відповідають всім критеріям адекватного скринінгу: захворювання є значиму проблему в плані захворюваності і смертності, воно досить поширене, має готове і апробовані лікування, сучасні існуючі скринінгові тести є досить чутливими і специфічними, мають адекватну вартість [ 2]. Популяційні скрининги дорослих і новонароджених проводяться в світі протягом 30 років. В результаті проведеної роботи створюються національні асоціації і суспільства хворих з альфа-1-антитрипсиновая недостатністю, активно здійснюються програми з соціальної адаптації хворих і носіїв патологічних алелей [6]. Однак в Росії дослідження даного ряду є епізодичними: опубліковані результати робіт з визначення поширеності ААТН в Москві, Егоровская, Томську [2]. З огляду на деякі особливості Челябінська і Челябінської області, а саме: кліматичні особливості території (низька температура в зимову пору року і висока забрудненість атмосфери промисловими виробництвами), які можуть впливати на частоту захворювання з «м'якими» формами альфа-1-антитрипсиновая недостатності, а також відсутність вивчення поширеності α-1-антитрипсиновая недостатності в популяції Уральського регіону, визначення частоти дефіциту альфа-1-антитрипсину та його клінічне значення є а ктуальнимі і економічно виправданими.

матеріали та методи

Методом випадкового відбору для запланованого обсягу клініко-функціонального дослідження були обстежені особи молодого віку (18-44 роки по ВООЗ) з прикріпленого населення Обласної клінічної лікарні № 4 без раніше відомих бронхолегеневих нозологій, в кількості 51 чоловік. Чоловіків виявилося 28, жінок 23, середній вік склав 29,35 ± 2,1 року, достовірних відмінностей в групах за віком не визначалося. У комплекс обов'язкового обстеження входило анкетування, в якому містилися паспортна частина, демографічні відомості. Крім цього, респондентам пропонувалося відповісти питання, що дозволяють запідозрити наявність хронічного бронхіту та ХОЗЛ. Дослідження рівня α-1-антитрипсину (ААТ) в сироватці крові проводилося методом іммунотурбідіметріі, з використанням набору фірми «ImmunDiagnostic AG» (Німеччина), референсними значеннями згідно використовуваної тест-системі вважалися 90-180 мг / дл. Оцінка функції зовнішнього дихання (ФЗД) здійснювалася на спірографі Microlab III (Англія), результат оцінювався після проведення бронходілатаціонних проби з 400 мкг сальбутамолу. З метою поглибленого обстеження проводилася бодіплетізмографія на апараті «Master Screen Body», Jaeger (Німеччина) Статистична обробка отриманого матеріалу здійснювалася з використанням ППП - Statistica 10. Використовувалися методи варіаційної статистики: визначалися критерій Стьюдента, Манна-Уїтні, точний критерій Фішера і критерій Пірсона при різних рівнях значущості (р). Достовірними вважалися результати при р≤ 0,05.

Результати та обговорення

Розкид величин шуканого показника виявився досить широкий: в групі молодих «умовно здорових» респондентів мінімальне значення α-1-антитрипсину склало 38,57 мг / дл, максимальне - 830,26 мг / дл, середнє значення виявилося 415,78 ± 235,4 мг / дл. Зниження сироваткового рівня альфа-1-антитрипсину менше 90 мг / дл є граничним рівнем, нижче якого концентрація розцінюється як недостатня, або дефіцитна. На підставі цього було проаналізовано процентне співвідношення обстежених осіб, які мають дефіцит ААТ, і нормальний рівень шуканого білка. Виявлено 3 пацієнта (5,8%) з рівнем альфа-1-антитрипсину нижче встановленого рівня, середня величина ААТ склала 68,55 ± 14,3 мг / дл, відповідно, 94,2% мали нормальний рівень ферменту (475,64 ± 184,2 мг / дл). Після виділення підгруп пацієнтів, достовірно відрізняються за рівнем ААТ, був проведений аналіз клініко-функціональних характеристик з метою виявлення характерних клінічних особливостей, характерних для дефіциту ААТ (табл. 1).

Таблиця 1

Частота народження респіраторних симптомів серед «умовно здорових» респондентів молодого віку

Клінічні симптоми

Частота респіраторних симптомів,%

знижений ААТ

нормальний ААТ

Кашель більше 3 місяців більше 2 років

33,3

1,9 *

р <0,00001

Якщо Ви застудилися, чи переходить застуда на органи дихання?

100

39,2 *

р <0,05

Як видно з представлених даних, ознаки хронічного бронхіту були присутні у 33,3% опитаних серед групи з виявленими дефіцитом альфа-1-антитрипсину, тоді як в підгрупі з нормальним рівнем ААТ даний симптом зареєстрований лише в 1,9% випадків (р <0, 00001). Крім цього, «ускладнений перебіг гострих респіраторних інфекцій» в підгрупі з низьким рівнем ААТ також реєструвалося достовірно частіше (в 100% випадків), ніж серед респондентів, які не мають даного відхилення (39,2%). Отримані дані узгоджуються з парадигмою про роль шуканого генетичного дефекту в розвитку хронічної обструктивної хвороби легень [5].

Крім клінічних даних, нами були проаналізовані особливості змін функції зовнішнього дихання в досліджуваних підгрупах. На малюнку 1 представлені результати спирометрического дослідження вентиляційної функції легень у обстежених респондентів в залежності від рівня альфа-1-антитрипсину. В обох підгрупах всі показники вентиляційної функції легенів відповідали референсним значенням. Однак при порівнянні параметрів між підгрупами в залежності від рівня альфа-1-антитрипсину були виявлені статистично значущі відмінності практично за всіма показниками. Так, величина ОФВ1 склала в групі зі зниженим ААТ - 97,87 ± 4,7% (3,23 ± 0,4 л), тоді як в підгрупі нормального ААТ даний показник склав 106,01 ± 13,2% (3, 42 ± 0,4 л), р <0,0001. Аналогічно, рівень форсованої життєвої ємності легень також був зареєстрований вище у респондентів, які не мають антитрипсиновая недостатності: 108,13 ± 14,3% (4,02 ± 0,7 л) vs 97,0 ± 5,49% (3,69 ± 0,37) при рівні значущості р <0,0001. Також відношення ОФВ1 / ФЖЕЛ виявилося достовірно нижче у осіб з виявленим дефіцитом α-1-антитрипсину і склало 85,21 ± 2,3%, тоді як в протилежному підгрупі даний показник склав 87,33 ± 7,6% (р <0, 01). Також при дослідженні миттєвої об'ємної швидкості були виявлені статистично значущі відмінності в показниках бронхіальної прохідності на рівні середніх і дрібних бронхів: рівень МОС50 склав 96,89 ± 13,6% (4,31 ± 0,2 л) в підгрупі, дефіцитної по ААТ, vs 100,62 ± 21,4% (4,53 ± 0,93 л) в підгрупі з нормальним рівнем альфа-1-антитрипсину, р <0,04, а МОС25 - 89,79 ± 14,7% (1, 87 ± 0,4 л) проти 101,27 ± 37,8% (2,46 ± 1,74 л) відповідно (р <0,004). Таким чином, незважаючи на те, що на момент обстеження порушень функції легень не було виявлено ні в одній з підгруп, достовірно знижені показники в осіб, що мають недолік основного білка, що блокує надлишок еластази і надає таким способом протективногороль функцію в розвитку деструкції легеневої тканини і формуванні емфіземи, можуть побічно підтверджувати ризик розвитку обструктивної патології в подальшому при впливі факторів ризику.

Мал. 1. Показники спірометрії групі «умовно здорових» осіб в залежності від рівня альфа-1-антитрипсину

Примітка: * - р <0,005 при порівнянні груп зі зниженим і нормальним рівнем ААТ

На другому етапі інструментального обстеження було проведено аналіз об'ємних показників легеневої функції, виміряних методом бодіплетізмографіі (рис. 2). Отримані результати корелюють з даними, отриманими при спірометричний обстеженні: в підгрупі осіб, що мають ААТН, за двома показниками зафіксовано статистично значущі відмінності щодо респондентів без дефіциту ААТ. Залишкова ємність легенів, один з основних параметрів, що характеризують наявність емфіземи (4), виявився достовірно підвищений в підгрупі осіб, дефіцитних по ААТ, щодо обстежених без даного дефіциту: 109,45 ± 11,4% (5,81 ± 0,99 л ) vs 100,91 ± 10,5% (5,53 ± 0,8 л) відповідно при рівні значущості р <0,001. Рівні внутрішньогрудинного тиску (107,73 ± 17,1% - 3,1 ± 0,6 л і 107,92 ± 21,9% - 3,0 ± 0,6 л відповідно) і загального обсягу легких (111,79 ± 24,1% - 1,81 ± 0,5 л і 121,58 ± 33,8% - 1,83 ± 0,5 л відповідно) в обох підгрупах знаходилися в межах референсних значень і не мали достовірних відмінностей.

Мал. 2. Показники бодіплетізмографіі в групі «умовно здорових» осіб в залежності від рівня альфа-1-антитрипсину

Примітка: * - р <0,005 при порівнянні груп зі зниженим і нормальним рівнем ААТ

укладення

У літературі є розбіжності дані за показаннями до обстеження на ААТ: за деякими даними, це хворі на ХОЗЛ у віці молодше 40 років, новонароджені або хворі з патологією бронхолегеневої, кровні родичі з виявленими дефіцитом ААТ і дорослі хворі з бронхоектазами [1, 2, 3] . Отримані статистично значущі відмінності в клінічних і інструментальних показниках продемонстрували патогенетичну роль єдиного доведеного на даний момент генетичного фактора ризику розвитку обструктивних захворювань при відповідних діях факторів ризику [5], що може служити підставою для визначення альфа-1-антитрипсину серед молодих осіб групи ризику з метою поглибленої діагностики даних станів.

рецензенти:

Cініцин С.П., д.м.н., професор, завідувач кафедри факультетської терапії ГБОУ ВПО «Південно-Уральський державний медичний університет» МОЗ України, м Єкатеринбург;

Сарсенбаєва А.С., д.м.н., професор кафедри терапії факультету додаткової професійної освіти ГБОУ ВПО «Південно-Уральський державний медичний університет» МОЗ України, м Єкатеринбург.

бібліографічна посилання

Ігнатова Г.Л., Захарова І.О., Нікушкіна К.В., Мезенцева Е.А. КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ респіраторних ЗДОРОВ'Я У ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ З ДЕФІЦИТОМ α-1-антитрипсину // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2015. - № 4 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=21363 (дата звернення: 08.06.2019).

Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»

(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)