«Чим більше в крові людини окситоцину, тим вище його готовність довіряти і допомагати людям»

Глава Центру нейроекономіческіх досліджень при Клермонтський університеті Пол Зак прочитав на Digital October лекцію « Молекула високої моралі », Присвячену впливу на людину гормону окситоцин. Slon публікує фрагменти цієї лекції.

Неврологи, невропатологи, нейропсихології в основному цікавляться вивченням екстремальних проявів людської поведінки - психопатичних, шизофренічних, якихось ще. Однак дуже мало уваги приділяється позитивним поведінковим нормам. Мені якраз стало цікаво вивчити саме цю тему. І останні десять років я займався дослідженням гормонів тієї молекули, яка зумовлює наше позитивну поведінку.

Як я проводжу експерименти? Наприклад, ви сидите в безглуздому жорсткому кріслі протягом півтори години. У цей час вам потрібно приймати якісь рішення щодо грошей. В лабораторії є й інші люди, але ви не можете ні бачити їх, ні розмовляти з ними. Скажімо, кожен з вас отримає по $ 10. Далі вам пропонують передати частину цієї суми невідомому вам людині. Якщо ви переводите гроші, використовуючи комп'ютер, він одержує не суму, яку ви перевели, а втричі більше. Ну, скажімо, ви можете залишити собі $ 2, перевести $ 8, і людина отримає $ 24. І у цієї людини з'явиться повідомлення: ось, інша людина перевів вам $ 24. Тепер у вас $ 34. Чи хочете ви відповісти йому люб'язністю і теж вислати якусь суму? Подібні дослідження ми проводили протягом дуже довгого часу. Причому з різними сумами - до тисячі доларів. Таким чином ми могли виміряти рівень довіри.

Це, звичайно, штучний експеримент. Так, люди знають, що сума, яку вони переводять, зросте втричі. І ви, передаючи гроші іншій людині, надаєте йому довіру, розраховуючи на те, що він теж розуміє, як влаштовані правила гри, і розуміє, що він нічого не втратить, повернувши вам значну частину грошей. Але, з іншого боку, якщо він не відповість люб'язністю на люб'язність, ви будете в чистий збиток. З'ясувалося, що 90% учасників гроші переводили і 95% отримали гроші частина грошей повертали.

Уявіть, за ці смішні $ 10 вам ще кілька разів тикають шприцом в вену і беруть кров. При всьому при цьому ми з'ясували, що чим більше грошей ви отримуєте, тим більше в вашому мозку виробляється окситоцину і, відповідно, тим більша ймовірність того, що ви відправите назад велику суму. Це разюче. Виходить, що на біологічному рівні ми запрограмовані на реципрокное поведінку, тобто поведінка за принципом баш на баш, так? Я відплачує тобі тією ж монетою. Фактично це основи будь-якого соціального взаємодії. І ці основи прошиті в біохімії нашого мозку.

Рівень співчуття знаходиться в прямій кореляції з кількістю окситоцину

Ну, можна легко причепитися до цього експерименту. Ясна річ, що всі гормони взаємопов'язані, тому ми змушені були заодно контрольну групу ще дев'яти гормонів відстежувати, але там ніяких серйозних змін не відбувалося.

Але окситоцин - це дуже скромна молекула і вона дуже швидко зникає. Буквально три хвилини цикл напіврозпаду. Тому у нас ще була ідея безпосередньо, знаєте, закачувати окситоцин людям в мозок, тому що він так мало живе, - ми взяли велике свердло і ... Жартую, жартую, свердла не було. Але ми знайшли простий маніпулятивний спосіб генерування окситоцину. Ми зробили ролик про хлопчика Бене, йому три роки, і у нього рак мозку, в загальному, невиліковний. Під час своїх експериментів ми показуємо цей ролик, де батько хлопчика розповідає, що він відчуває, розуміючи, що через пару місяців хлопчика вже не буде. Останній раз я показував цей ролик на конференції юристів. Кілька з них розплакався. Уявляєте, який він жалісний. Тому показувати я вам його не буду, а то ви не зможете потім мене слухати.

Ми заміряли рівень окситоцину в крові до показу ролика і після показу ролика. І заодно питали людей, що вони відчувають, які емоції відчувають. З'ясувалося, що рівень співчуття, схильності до емпатії знаходиться в прямій кореляції з тією кількістю окситоцину, який вкидається в кров. І далі ми показали, що чим більше в крові людини окситоцину, тим вище його готовність довіряти і допомагати незнайомим людям.

Виходить, що головною сполучною ланкою між нами і іншими людьми є наше співчуття, співчуття, емпатія. Виходить, що емпатія і є фундамент нашої людської моралі. Що саме вона стимулює людей до доброї поведінки.

Ми весь час підтримуємо всередині себе баланс окситоцину і тестостерону, морального і аморального поведінки

Адам Сміт, якого ми поважаємо в першу чергу за те, що вважаємо батьком економіки, в 1776 році написав книгу «Багатство націй», в якій говорив про те, як особистий егоїстичний інтерес працює на благо суспільства в цілому. Але при цьому він ще й був моральним філософом, моралістом і вже тоді писав про взаємну симпатію, яку ми в англійському світі зараз називаємо емпатією. Фактично він писав про те, що ми не робимо іншим людям погано остільки, оскільки ми соціальні тварини і легко можемо уявити собі емоції іншої людини. Я можу поставити себе на ваше місце, можу уявити собі, як моє погану поведінку на вашу адресу вас засмутить, і намагаюся до цього справа не доводити.

Мабуть, Сміт мав рацію, оскільки я знайшов молекулу, яка ніби як за це відповідає. Насправді корисно знати, яка саме молекула відповідає за цей механізм. Коли ви її знаєте, ви можете знайти і інгібітори моральної поведінки, і, навпаки, його стимулятори. Насправді можна, звичайно, розприскувати окситоцин. Подивіться - ось уже такий пар потроху спускається зі стелі, так що ви зараз станете дуже задоволені своїм життям і віддасте мені всі свої гроші. Жартую, жартую! Хоча є, звичайно, ліки, що містять окситоцин. Вони іноді виписуються людям в разі серйозних невротичних психічних розладів - будь то невротизм, шизофренія, щось ще. Але більшості з нас потрібно не лікування, а просто розуміння того, як влаштований наш внутрішній механізм, як працює наша біохімічна система. Коли ми знаємо, що нас мотивує, що стимулює вироблення окситоцину, а що їй перешкоджає, ми будемо краще контролювати власну поведінку.

Отже, що можна вважати інгібітором нашого морального поведінки? В першу чергу таким інгібітором буде високий рівень стресу. При середньому рівні стресу рівень окситоцину збільшується, але при високому, навпаки, зменшується. Чому? Тому що високий рівень стресу заганяє людину в режим виживання. У цьому режимі у нас різко звужується горизонт планування, а найголовніше - відбувається максимізація власної вигоди, в найближчі двадцять хвилин нам плювати на всіх інших. Ну, напевно, у вас так теж буває. Ви приходите злий з роботи, вибухаєте. А вранці починаєте вибачатися перед рідними: я, звичайно, поводився як єдиний чоловік, який я, звичайно, був не правий.

Ще один важливий інгібітор окситоцину - це гормон тестостерон. Ми проводили експерименти, в яких ви вводили енну кількість тестостерону чоловікам, що призводило до зростання егоїстичності. Немає більш егоїстичних людей, ніж хлопчики-підлітки. Перевірено: при високому рівні тестостерону ви можете думати тільки про себе. Ви живете з відчуттям «я тільки що виграв в лотерею кращу машину на світлі і кращу дружину на світлі, я крутіше всіх, крутіше всіх». До речі кажучи, у тестостерону є ще одна кумедна функція. Люди з високим рівнем тестостерону (це зазвичай чоловіки, хоча іноді і жінки) готові витрачати власні ресурси, в тому числі і фінансові, для того, щоб покарати інших людей за асоціальну поведінку. Виходить, що окситоцин є регулятором суперечливого механізму нашої біохімічної моралі. І ми весь час підтримуємо всередині себе якийсь баланс окситоцину і тестостерону, морального і аморального поведінки.

Якби ви були не людьми, а щурами, ви б давно вже перегризлись

Окситоцин відповідає за реципрокное поведінку, в той час як тестостерон, навпаки, підштовхує чоловіків (в першу чергу чоловіків) до егоїстичного поведінки. При цьому потрібно пам'ятати, що людина надзвичайно соціальна тварина. Жодна інша біологічна особина, жоден інший біологічний вид не проводить так багато часу в суспільстві незнайомців. Подивіться, як ви все сидите спокійно в суспільстві абсолютно незнайомих людей. Якби ви були не людьми, а щурами, ви б давно вже перегризлись.

Нам постійно доводиться стикатися з незнайомцями. І саме окситоцин дозволяє нам підтримувати з ними якісь цивілізовані відносини. Більше того, він допомагає нам передбачати реакції інших людей, ставити себе подумки на їх місце. А з іншого боку є тестостерон, який відповідає за агресивну поведінку: «Ось від цих людей я буду триматися подалі. Щось вони мені здаються підозрілими ». Виходить, що окситоцин і тестостерон дозволяють нам знаходити оптимальні реакції в самих різних видах соціальних взаємодій.

Тільки людині властива здатність до настільки великому кількості соціальних контактів з незнайомими людьми. Для великої кількості біологічних видів можливі цивілізовані контакти тільки з найближчими родичами. Для нас же жодних обмежень немає. Наші відносини з іншими людьми можуть бути абсолютно різні. Вони можуть бути економічними, соціальними, любовними, дружніми.

Ще в кінці дев'яностих я показав, що можна дуже чітко пов'язати рівень довіри з рівнем добробуту країни в цілому. Ми це знаємо по масі досліджень. Країни, що характеризуються низьким рівнем довіри, зазвичай мають набагато менший ВВП на душу населення. У нас є на цю тему енну кількість математичних моделей. Це можна абсолютно по-різному намагатися пояснити. Але в загальному можна сказати, що довіра є своєрідною економічною мастилом, без довіри важко вибудовувати економічні відносини, важко реалізовувати якісь великі проекти і так далі.

Під час колективних дій у людей відбувається викид окситоцину в кров

Мені було цікаво заміряти рівень окситоцину у людей на різних заходах - у прихожан на церковних службах, у солдатів під час маршу, на танцях. І у всіх цих ситуаціях бачив дуже схожу картину. Під час колективних дій у людей зазвичай відбувається викид окситоцину в кров. Це забезпечує більш тісний соціальний зв'язок між ними.

Всі мої експерименти спочатку проводилися в Західній Європі і Сполучених Штатах. Потім мені спало на думку, що я на кожному кроці кричу, що окситоцин - це універсальна молекула, а реально вивчаю представників однієї і тієї ж іудео-християнської культури. Тому в минулому році я відправився в Папуа - Нову Гвінею. І вивчав там плем'я, яке живе в тропічному лісі. Самі розумієте, там ні водопостачання, ні електрики немає. І ми туди приїхали не просто з відеокамерами, але, зрозуміло, і з дизельними генераторами. Багато там у нас було технічних проблем: ламалося обладнання, випаровувався рідкий водень. Але тим не менше.

Мені було цікаво взяти у місцевих жителів кров і заміряти рівень окситоцину до і після ритуального танцю. Хлопці рідко миються, тому нам, щоб не було зараження крові, доводилося використовувати по п'ять ваток зі спиртом, щоб відтерти гарненько шкіру, перш ніж протикати її голкою. У більшості людей був відзначений приріст рівня окситоцину. Більшість з них говорили про те, що відчувають приємне відчуття приналежності до своєї великої соціально групі. Тобто виходить, що в самих різних суспільствах колективні дії підкріплюють почуття приналежності до суспільства.

Вражаюче, але навіть сидіння в Twitter і Facebook дозволяє виробляти окситоцин. Здавалося б, ви всього лише заходите в мережу, відправляєте картинки, щось там друкуєте. Звичайно, це не те ж саме, що тісний особистий контакт з іншою людиною. Але все одно окситоцин виробляється. Я розумію, що люди різні. Є люди дуже боязкі, соціально тривожні. Якщо вам важко зараз з іншими людьми - сидите в Twitter, це теж корисно. До речі кажучи, замкнутим людям корисно завести собаку - у відносинах з собакою точно так же генерується окситоцин.

Взагалі складається враження, що практично будь-який соціальний позитивний контакт призводить до викиду окситоцину. Сюди можна додати медитацію, молитву, спільні заняття спортом, хоровий спів. Похід в караоке-бар на додачу дасть вам можливість відчути себе розкуто, подуріти. В принципі будь-який прямолінійний, позитивне, відкрите, доброзичливе поведінку буде генерувати окситоцин. Практично завжди ваша любов до іншої людини буде викликати викид у нього окситоцину і, відповідно, якщо не відповідні почуття, то відповідні прояви якихось соціальних реакцій. З цього може початися вибудовування більш тісних, більш здорових, більш цивілізованих відносин.

Щонайменше вісім людей в день потрібно обов'язково обійняти

Ми прийшли до висновку, що є якийсь позитивний цикл. Окситоцин дозволяє нам відчувати емпатію, а емпатія сприяє соціально одобрюваного поведінки, сприяє довірі, прояву турботи про інших людях, які в свою чергу дозволяють генерувати у них вже більший рівень окситоцину.

Ми спробували з'ясувати, чим відрізняються люди, здатні до великого викиду окситоцину від тих, хто мало його викидає. З'ясувалося, що у тих, у кого більше виприсківает окситоцину, більше близьких друзів і більш тісні відносини з близькими людьми. Вони більшою мірою щасливі в шлюбі. І вони краще, цивілізованіше звертаються з незнайомими людьми. Тому виходить, що є якесь біохімічне рішення, як зробити життя більш цивілізованою і щасливою.

Я не пропоную розпорошувати окситоцин. Але дотик - це дуже важливий механізм соціальної взаємодії. Більше того, ми показали, що рукостискання або обійми насправді теж сприяють викиду окситоцину. Мене, до речі, в якийсь момент стали обзивати «Доктор Любов», тому що я з усіма почав обніматися. Ну, я спочатку переживав, думав: як же так, я серйозний учений і тут така безглузда кличка - «Доктор Любов». А з іншого боку я вирішив, що це, в загальному, хороша місія в житті - нагадувати людям про важливість турботи і любові.

І ось як доктор я повинен прописати всім вам наступне ліки: як мінімум вісім осіб в день потрібно обов'язково обійняти. Пам'ятайте, 95% тих, кого обійміть, дадуть відповідь вам взаємністю. Чим більше буде рівень окситоцину, тим кращим і добрішим буде ваше суспільство. Так як реципрокний механізм досить сильний, то люди, яких ви обійміть, швидше за все будуть обіймати інших людей - і так, дивись, у вас буде зовсім інше суспільство.

Більше того, окситоцин знімає рівень тривожності. Відповідно, позитивно позначається на стані нервової і серцевої системи. Люди з високим рівнем окситоцину живуть більш здоровою і більше довгим життям. Тому частіше проявляйте позитивні емоції і дбайте про інших людей, будете жити довше.

Подивитися відеозапис лекції і прочитати її повну розшифровку можна тут .