Найменші. Виходжування недоношеної дитини

1. шанси вижити
2. Як виглядає і поводиться недоношена дитина?
3. Що чекає недоношену дитину відразу після народження
4. Перший етап виходжування - дитяча реанімація
5. Другий етап виходжування - інтенсивна терапія новонароджених
6. Третій етап виходжування - катамнестичне спостереження
7. дитина вдома

зміст:

Відповідно до сучасного визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), недоношеним вважається дитина, народжена на терміні вагітності до 37 повних тижнів і має всі ознаки незрілості, про які ми розповімо нижче. Зростання і вага недоношених немовлят, природно, як правило, менше зросту і ваги дітей, що народилися в строк, однак на сьогоднішній день масу тіла і зріст відносять до умовних критеріям недоношеності, оскільки багато доношені діти в силу ряду причин можуть мати масу тіла менше 2500 г і зростання менше 45 см.

Є дві крайності в ставленні до недоношеній дитині: деякі схильні вважати його зменшеною копією дитини, яка народилася вчасно, інші зовсім відмовляють йому в праві називатися людиною і вважають мало не зародком, волею долі що опинилися поза материнської утроби. І те й інше невірно. Недоношені діти, звичайно ж, діти, але - особливі, які потребують особливого ставлення і особливого догляду. Наприклад, 24-тижневий недоношена дитина в нормі повинен був би ще 16 тижнів провести в матці, де плацента забезпечує його харчуванням і киснем, позбавляючи від необхідності самостійно їсти і дихати; температура постійна; він захищений від усіляких травм і пошкоджень; сила тяжіння ніяк не відчувається; його нервовій системі не доводиться реагувати на сильні подразники (зорові, слухові, тактильні). Втративши цього звичного і комфортного оточення раніше терміну, малюк змушений у міру сил пристосовуватися до нової, в общем-то ворожої, середовища проживання. Зрозуміло, що без допомоги лікарів це в більшості випадків неможливо.

До змісту

шанси вижити

З 1979 року російське охорону здоров'я виходить з світових стандартів, прийнятих ВООЗ, згідно з якими потенційно життєздатними вважаються діти, що народилися з масою тіла понад 500 г при терміні вагітності не менше 22 тижнів. Відзначимо, що прогноз є прогноз, а не гарантія і не вирок: деякі недоношені діти раптово вмирають, не дивлячись на сприятливі прогнози, інші - виживають наперекір похмурим оцінками. Японськими вченими описаний навіть випадок успішного виходжування дитини, яка народилася з масою 396 г, причому після закінчення деякого часу він не поступався одноліткам ні в психічному, ні в фізичному розвитку! Безсумнівно одне: шанси недоношеного малюка вижити збільшуються з кожним прожитим днем.

До змісту

Як виглядає і поводиться недоношена дитина?

Зовнішній вигляд і поведінка новонародженого недоношеної дитини , Звичайно ж, залежать від його гестаційного віку (числа повних тижнів вагітності до моменту народження). Статура недоношеної дитини вельми своєрідно. Голова відносно велика, черепні шви часто відкриті, малий і бічний джерельця мають великі розміри. Самі кістки черепа податливі. Підшкірно-жирова клітковина розвинена слабо. Часто шкіра недоношеної дитини покрита пушковими волоссям, нігті можуть бути недорозвинені. Вушні раковини м'які, пупкове кільце розташоване низько. У хлопчиків яєчка можуть бути не опущені в мошонку, а у дівчаток недорозвинені статеві губи.

Рефлекси у недоношених дітей слабкі і згасають дуже швидко, а у глибоко недоношених часто відсутні життєво важливі - ковтання і ссання. М'язовий тонус, як правило, знижений. Внаслідок незрілості центру терморегуляції, недоношені не можуть підтримувати температуру тіла, тому вони легко охолоджуються і не реагують підйомом температури на інфекційні захворювання. Дихальна, травна, серцево-судинна, нервова і інші системи у них недорозвинені (в порівнянні з доношеними немовлятами) і мають ряд особливостей, які визначають перебіг захворювань у цієї групи дітей. Зорова система дозріває приблизно між 22 і 34 гестаційного віку. Тому спочатку недоношені малюки проводять дуже мало часу з відкритими очима і не фокусують погляд. До 30 тижнях гестаційного віку вони вже реагують на яскраве світло, моргаючи або зажмурівая очі, а при м'якому освітленні відкривають очі, розглядають навколишні предмети і фокусують на них погляд, правда, фокусування погляду займає у них більше часу, ніж у доношених дітей і дорослих.

До змісту

Що чекає недоношену дитину відразу після народження

Не всі діти, народжені раніше "офіційного" строку неодмінно потрапляють до відділень, які спеціалізуються на виходжуванні недоношених. Приймаючи рішення про необхідність приміщення народженого раніше терміну малюка у відділення реанімації або інтенсивної терапії новонароджених, лікарі враховують не тільки його гестаційний вік, але і співвідношення маса / зріст, наявність проблем з диханням, вроджених аномалій або вад розвитку, захворювань, особливо інфекційних, і багато інші фактори. Якщо, на думку лікарів, стан новонародженого не представляє загрози його життю та здоров'ю, дитину виписують додому, забезпечивши маму усіма необхідними рекомендаціями по догляду за ним.

Перший етап виходжування - дитяча реанімація

У разі значної незрілості життєво важливих систем новонародженого (наприклад, якщо недоношена дитина не в змозі самостійно дихати), він відразу після народження потрапляє у відділення дитячої реанімації. Тут малюки лежать в спеціальних кувезах, закритих прозорими ковпаками з чотирма отворами - по два з кожного боку (для лікувальних маніпуляцій). Все кувези забезпечені апаратами штучної вентиляції легенів. Діти, у яких відсутній або слабо виражений смоктальний рефлекс, перші кілька тижнів отримують їжу (оптимально - підігріте материнське молоко, іноді із спеціально підібраними добавками) через назогастральний зонд. У кувезі підтримується постійна температура (адже небезпека представляє не тільки переохолодження, але і перегрів) і вологість повітря (близько 60%), щоб у дитини не висихали слизові оболонки. Іноді кувези забезпечені водяними матрацами, які наближають умови до перебування в амніотичної рідини. За допомогою численних трубок та проводів дитина приєднаний до моніторів, крапельниць та інших апаратів, контролюючим його пульс, температуру і дихання, регулярно проводять аналізи крові, що вводить необхідні ліки й виконують безліч інших важливих функцій. Якщо показники, реєструються цими приладами, небезпечно відхиляються від норми, лунає сигнал тривоги. Реанімаційні процедури не обмежуються штучною вентиляцією легенів і подачею їжі через зонд. Діти, що народилися передчасно, наражаються на небезпеку розвитку різних ускладнень, більшість з яких при сучасному розвитку неонатальної реанімації можна запобігти або вилікувати. Наведемо лише один приклад. У легких, як відомо, відбувається найважливіший для людського життя процес - газообмін: кисень повітря переходить в кров, а вуглекислий газ - із крові в повітря. Відповідають за це крихітні бульбашки, обплетені мережею капілярів, - альвеоли. Так ось, речовина, що протидіє опадання альвеол в легенях під час видиху, так званий сурфактант, утворюється лише на 22-24 тижні вагітності, і глибоко недоношені діти потребують введення штучно синтезованого сурфактанту. Таких прикладів можна навести безліч, однак докладний опис всіх процедур, що проводяться з недоношеними дітьми у відділенні реанімації, займе дуже багато місця і навряд чи буде зрозуміло і цікаво людям, далеким від медицини.

Другий етап виходжування - інтенсивна терапія новонароджених

Коли дитина в змозі самостійно дихати і відпадає необхідність в штучній вентиляції легенів, починається другий етап виходжування, який зазвичай проводиться у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Тут недоношені діти теж поміщаються в кувези. На відміну від відділень реанімації, відділення інтенсивної терапії не обладнані апаратами штучної вентиляції легенів. Проте, тут забезпечується додаткова подача зволоженого і підігрітого кисню в кувези, а також оптимальний вологісний і температурний режим. Дитина знаходиться в кувезі до тих пір, поки не зможе самостійно підтримувати температуру тіла і обходитися без додаткової подачі кисню. Сьогодні вважається доведеним той факт, що під час перебування в стаціонарі недоношеній дитині потрібне спілкування з матір'ю. Малюк повинен чути материнський голос, відчувати її тепло, що досягається за допомогою так званого методу кенгуру. Цей метод виходжування недоношених дітей вперше був застосований в тих бідних і слаборозвинених країнах, де із суто економічних причинами не було коштів забезпечити всіх недоношених дітей кувезамі, оснащеними всім необхідним для підтримання постійної температури обладнанням. Суть методу полягає в тому, що дитина виходжувати, перебуваючи в безпосередньому контакті зі шкірою матері - у неї на грудях і животі. Мама надягає вільний, розстібається спереду одяг, на дитину надітий підгузник (і, може бути, шапочка). Малюк поміщається між грудьми, одяг застібається щоб уникнути втрати тепла. Температура дитини контролюється медсестрою або моніторами. Дослідження показали, що материнське тепло чудово зігріває дитину і температура його тіла підтримується на належному рівні. Дихання також стає більш правильним і стабільним, так само як і серцебиття і насичення крові киснем. Мало того, шкіра дитини заселяється мікрофлорою матері, що сприяє процесам одужання. До цього методу виходжування можна перейти, коли при відносно задовільному стані дитина все ще потребує штучної терморегуляції та спостереженні за серцебиттям і диханням.

Третій етап виходжування - катамнестичне спостереження

Відносна нормалізація основних життєво важливих функцій організму не завжди, на жаль, означає, що недоношена дитина остаточно порівнявся з однолітками у психофізичному розвитку. Зараз у багатьох містах Росії відкриваються кабінети катамнестичних спостереження за дітьми, народженими з екстремально низькою масою тіла. Катамнезом в медицині називається інформація про хворого, що збирається після закінчення початкового спостереження (в даному випадку - після виписки з відділення інтенсивної терапії або виходжування недоношених). Звичайно ж, в катамнестичних кабінетах проводиться не тільки спостереження за дітьми, а й планомірна корекція виявлених у них відхилень. Методи такої корекції - тема для окремої розмови.

До змісту

дитина вдома

Зрозуміло, виписуючи дитину додому, лікар дасть мамі всі необхідні рекомендації щодо подальшого догляду за ним. Ми ж в рамках статті обмежимося тільки найзагальнішими міркуваннями.

• Вам доведеться і вдома підтримувати певний температурний режим - в кімнаті дитини має бути близько 22-23 ° С. Хоча до моменту виписки терморегуляція дитини зазвичай вже працює, йому все одно доводиться витрачати багато власної енергії на обігрів свого тіла, тому ви повинні створити йому комфортні умови, інакше всі калорії, витягнуті з здобутої їжі підуть на підтримку температури тіла, а не на прибавку у вазі. Але не забувайте - дитину можна і перегріти, що не менш небезпечне.
• Стерилізують пляшечки і соски, якими ви користуєтеся для годування дитини. Постарайтеся, щоб хоча б на початку дитина не контактував з усіма родичами і друзями, яким не терпиться вас відвідати, - його опірність інфекції слабка, а хворіти йому зовсім нема чого.
• Годуєте дитину часто, не хвилюйтеся, якщо він довго залишається біля грудей, - недоношені діти смокчуть не так активно, і їм треба дати час, щоб насититися. Якщо ви бачите, що дитина втомилася, перервіть годування, дайте йому трохи відпочити, догодуйте зцідженим молоком. Обов'язково порадьтеся з лікарем, чи не потрібно дитині додатково до вашого грудного молока отримувати спеціальну суміш, яка містить всі необхідні йому речовини і полівітаміни. Існують такі добавки, які розчиняються в грудному молоці і знижують ризик розвитку вітамінної недостатності у недоношеної дитини.
• Прикорм можна починати тільки з дозволу лікаря. Зазвичай прикорм вводять, коли дитина важить 6-7 кг, з'їдає в добу близько 1000 мл грудного молока або суміші, однак при необхідності прикорм призначають і раніше.
• Не лякайтеся, якщо дитина з перших же днів не почне стрімко додавати у вазі. Перші два тижні дитина зазвичай навіть втрачає у вазі, додавати ж, як правило, починає з третього-четвертого тижня. В середньому збільшення ваги за тиждень недоношеної дитини спочатку складає 100-200 г. На третьому або четвертому місяці він подвоїть свою вагу (доношена дитина подвоює вагу на п'ятому місяці), а потроїть на шостому (доношена дитина - тільки в кінці першого року).
• Не варто мучити себе почуттям провини через те, що дитина народилася раніше терміну і в зв'язку з цим проявляти надмірну обережність, надто балувати малюка. Недоношена дитина - дійсно істота незвичайне і вимагає особливого до себе ставлення. Найкраще проконсультуватися з хорошим дитячим психологом, методистом, які володіють навичками різноманітних розвиваючих ігор та методик. Саме вони дозволять вам створити найбільш сприятливе середовище для гармонійного розвитку дитини і компенсувати всі ті труднощі, з якими вашому крихітному синочкові чи доньці довелося зіткнутися, ледве прийшовши в цей світ. Медична практика свідчить, що при належному догляді і правильно підібраному курсі реабілітації навіть глибоко недоношені діти наздоганяють своїх однолітків за основними психофізичними параметрами до 1,5-3 років.

Обговорення

Для радистка Кет
Одна знайома живе за кордоном (країну не буду говорити з етичних міркувань). 1го дитину втратила через бездіяльності лікарів на 37й тижня. Пройшов якийсь час - і знову вагітність. Цього разу двійня. За 2 дні до 25 тижнів трапилися пологи. Дітям не надали ніякої допомоги, бо є в цій країні закон не реанімувати дітей до 25 тижнів. Так і померли обоє на очах у матері. А були по 900 грам обидва.
Це я до того, що не треба звеличувати західну медицину. Там своїх огріхів повно. І вагітність там до 12 тижнів не зберігають, що для багатьох дівчат означає вирок.
А в Росії просто треба йти не аби куди аби до кого, а шукати лікарів, слухати відгуки, дивитися, читати, знати. І якщо вже є медична проблема - трохи самому в ній разбріраться. Тоді все буде тіп-топ.

11.09.2009 3:20:06, sunnel

Доброго дня!
Я народилася вагою 900 грам при зростанні 35 см. На терміні 27 - 29 тижнів в місті Петрозаводську, в пологовому будинку № 1 ім. Гуткина в 1974 (!) Році.
Зараз мені 33 роки, у мене сім'я і 14-річна дочка. Хочу сказати величезне спасибі моїй матусі, а також всім лікарям, медсестрам і просто добрим людям, хто допоміг мені. Настя. 02.07.07 р

Наш синочок народився на 34 тижні шляхом кесерева перетину (пізній токсикоз) з вагою 1300, ріст 38 см, 6/7 по Апгар. Перші 13 днів провів в реанімації і півтора місяці в інтенсивний, де ми вже були разом. Теж пройшли через кувез, матрацик з підігрівом, парасольку. Живемо в Естонії і на щастя не платили ні копійки, хоча жили в окремій палаті з усіма зручностями. Як мені кажеться величезну користь приніс метод кенгуру і конечноже грудне молоко. Зараз нам рік і два, все слава Богу. Ходимо і починаємо говорити.

06.02.2006 00:25:07, Ася

Мені, наприклад, відомі 2 випадки народження недоношених дітей ... По-перше, мій чоловік народився на 8Ом місяці з вагою 2300 кг, зріст не пам'ятаю, а по-друге, старша сестра моєї однокурсниці теж на 8Ом народила, в серпні 2005го. З моїм чоловіком було все добре, він просто народився раніше і все. Швидко набрав вагу, і взагалі виросла здоровою (тьху-тьху!) З другим випадком складніше: малюк і вод наковтався і взагалі ... (всього, що там було вже не пам'ятаю) В лікарні його протримали щонайменше місяць, мама весь цей час тільки відвідувати і могла. Переживала вона так, що повертаючись в черговий раз з лікарні на машині, мало не потрапила в аварію: проскочила на червоне світло, не помітивши його, по величезному шосе ...
Але, головне, що і в першому і в другому випадку все закінчилося добре. Тому, дівчатка, не переживайте, вірте в краще. Все буде добре!
Я дивлюся недоношені отримують 9/9 по Апгар, а ми ось народилися вчасно (дня на 4 хіба що раніше), але по Апгар 7/8 отримали. Ось така це лотерея! ..

наша дочка народилася в 34 тижні в 4ом пологовому будинку міста Москви. вага 1850 зростання 44 см, 6/7 по Апгар. Після пологів її відразу ж перевели в інтенсив. Лікар-педіатр все сумнівалася, задихає самі. Але ми задихали. і більше того, на 2ий день мені дозволили годувати дитину молоком. потім нас перевезли в НДІ педіатрії, де ми провели майже місяць. при виписці важили 2200, зростання 46 см. Зараз ми вдома. я - мамашка недовірлива, все боюся щось зробити не так, як б не застудити або запобігти перегріванню ... та ще у нас тато захворів - мікроби в квартирі.
я вірю, що все у нас буде добре .. ми виростимо міцними і здоровими .. головне - вірити, що все буде добре !!!!!!!!!!

09.01.2006 14:01:11, Ірина

На 34-му тижні відійшла плацента і води, терміново поїхали в лікарню з нашим татом (госпіталь St. Elizabeth, Boston, MA, USA). Там протримали ще 5 днів на стероїдах. І ось на 34-му тижні і 5-ти днях народився мій синочок. Вага - 1625гр, зріст - 42 см, Апгар 9/9. Пролежав у NICU 3 тижні, виписали нас додому, коли нам було 2200гр і 49 см. Все пройшло просто відмінно, а які тут лікарі! Я до малюка кожен день їздила, змінювала йому памперс, годувала з пляшечки.
Зараз нам 5 місяців, вага 6500, ріст 65, дуже задоволений всім дитина. Так що, дівчатка, нічого не бійтеся, все буде добре !!! Дай вам Бог здоровья !!!

17.12.2004 21:47:37, Світлана

Від столичної медицини дійсно стає страшно. Наш синочка народився на 32 тижні вагою 2350 в Омську. 5 днів він був на штучній вентиляції легенів, потім ще 3 тижні під крапельницею, але з того моменту як стало зрозуміло, що я не доношу мене лікарі тільки підбадьорювали. Мені сразусказалі, що таких дітей зараз виходжують і що у нас все буде добре. Так воно и є. Тільки прочитавши історії інших мам я до кінця зрозуміла як мені пощастило з лікарями.

21.08.2004 18:01:43, Oльга

Мені пощастило трохи більше. Синуля народився на 33-34-й тижні, з розвитку 35-36. Вага 3200, ріст 50. Правда з 3-го дня почалася жовтяниця і ми пролежали місяць в лікарні. З нами в палаті лежала мама з дівчинкою того ж терміну, але вагою 2000, а ростом 45. У палаті було холодно, у дівчинки температура менше 35 гр. медсестра дала гумову грілку і сказала, що якщо температура не підніметься вище 35, то дасть ще одну грілку.
Зараз у нас майже всі добре (не рахуючи вродженої вади серця, але лікарі кажуть, що нам навіть операції не буде потрібно)

06.07.2004 12:51:35, Олена

Так ... Після всього прочитаного прийшла в жах від рівня медичного обслуговування в московсько-пітерських пологових будинках. Я живу в Ташкенті (Узбекистан), і дуже рада, що народила свою першу дитину в рідному місті (НДІ акушерства і гінекології). Моя дівчинка народилася на 33-34 тижні вагітності. Вага 2500, ріст 46см. Сутички почалися несподівано для всіх, я навіть спочатку не зрозуміла, що саме зі мною відбувається - думала, що просто простудила спину. Про всяк випадок (після 6 годин, як виявилося все-таки сутичок) приїхали з чоловіком в пологовий будинок до лікаря, у якого спостерігалися всю вагітність. Він мене подивився, сказав: "Вітаю, ми народжуємо - три пальця відкриття, пішли". Мабуть побачивши страх і стурбованість у моїх очах, посміявся - "Не бійся, все в порядку, у нас минулого тижня хлопчик народився 1200гр, здоровий просто маленький, з твоїм малюком все буде в повному порядку, я тобі обіцяю". І якось відразу мене ці слова заспокоїли, моментом забулися всі прочитані пристрасті з приводу народження дітей на восьмому місяці. Далі все було просто як в казці - привітна жінка на реєстрації, уважна медсестра, жартували анестізіолог, лікар кожні 30 хвилин перевіряє як у мене справи і розважає розмовами на абстрактні теми. І хочу відзначити, що ніяких особливих грошей ми не платили. Через 4 години я вже була на пологовому кріслі, через 10 хвилин народилася наша Машутка, народила я її сама без розривів, ускладнень і стимуляції. Її обтерли і відразу ж поклали мені на животик, педіатр слухала сердечко, проводила ще якісь з нею маніпуляції (все це справа відбувалася прямо на мені, я в цей час народжувала послід). А Машка весь цей час водила по мені своєю ручкою і плескала величезними блакитними очима. Назавжди залишуся вдячно Карену Джановічу (приймав пологи і спостерігав вагітність), Зої Касимовне (педіатр при пологах) і всім іншим, які брали участь в даному процесі. На ніч мою дочу забрали в дитяче відділення, вранці принесли до мене в палату. Всі 4 дні в пологовому будинку ми були разом, я сама змінювала їй подгузнічкі, мила попку, годувала своїм молоком. Груди вона смоктала, як я думала, погано, 10 хвилин смокче - 4 години спить. Але після того, як вона у мене стала набирати вагу через 2 дні після народження, я зрозуміла, що їй цілком вистачає. Загалом на 5-й день нас з пологового будинку виписали, сказали "Нічого тут здоровим людям робити". Зі свого досвіду виходжування недоношеного малюка можу сказати, що найнеобхідніше в цій справі - хороший педіатр. Слава Богу, у нас такий був !!! І це запобігло безліч процедур, які могли тільки нашкодити нашому малятку. Педіар з районної поліклініки 5-ти денний дівчинці призначила крапельниці, уколи і таблетки. І адже послухалися б, адже доводи звучали так вагомо: тонус дуже високий - треба знімати уколами, желтушечность треба обов'язково виводити крапельницями - потім все життя буде мучитися від букета хвороб, спати повинна постійно - найголовніше для неї зараз сон, інакше вона у вас взагалі не у що ні виростить - таблетки !!! І все було в такому дусі, після її візиту волосся у мене встали дибки. Добре, що у чоловіка голова працювала краще, ніж у мене - подзвонив педіатра, який спостерігав нас в пологовому будинку. Наталія Сергіївна все це скасувала і сказала, що почекаємо місяць, якщо все не пройде само собою, то будемо щось робити. І найцікавіше, що насправді все пройшло - і желтушечность, і тонус, і набрала вона за цей самий місяць 1500. Зараз нашій Марійці вже рік і місяць, вона бігає, каже, знає багато ігор, вище і міцніше всіх дворових доношених дітей . Ось такі пироги ... Тому всім бажаю, щоб вас оточували фахівці, які знають свою справу, і тоді все буде в порядку :)

16.04.2004 14:43:58, Віта

Моя дитина народилася "випадково" завчасно в Санкт-Петербурзі на 35 тижні, лікарі ставили 34-ю. Вага 2300, ріст 45 см. Все, що відбулося вспомінаб просто з жахом. Привезли мене пр швидкої з діагнозом "загроза передчасних пологів" в пологовий будинок № 11, записали з ким живу, де працюю, хто чоловік, які були хвороби, виміряли живіт і вага і на цьому заспокоїлися. Лікар мене оглянути забув, а виявилося, що даремно, процес пішов далі, і коли на наступний день мене з болями нарешті то подивилися, мені сказали, "а ви народжуєте", я була в шоці. Я не встигла зателефонувати родичами (не було можливості зарядити мобільний телефон), де я, у мене з собою не було ні копійки грошей (напередодні в приймальному відділенні всі цінні речі і одяг сказали віддати супроводжуючому, а це був співробітник з роботи, з якою я і поїхала в пологовий будинок). Все було в кращих традиціях радянської медицини-й злі санітарки, і акушерка, яка кричала "не кричи, ти тут не одна", і ганчір'я, яким накривали мене і дитини, і елементарна відсутність пояснення, що мені очікувати на черговому етапі пологів (у мене вони перші, і що як буде, я не знала). Дивом в цих умовах дитина народилася без травм (хоча пізніше невропатолог ставив під питанням діагноз родова травма), сам закричав, по Апгар 7/8 балів. Спочатку його помістили в інкубатор, де він був 3 дні, потім його переклали в ліжко з підігрівом, а через 5 днів віддали мені в палату. Перші дні дитини не показували і розповідати "страшилки" як він нічого не може робити сам, і як все погано. Після запитання головлікаря, чи можу я дізнатися, що з дитиною, мені його показали. Все виявилося менш страшно, але, звичайно, не чудово. Зараз йому 4 місяці, в вазі додав добре, підріс. Зробили 2 курсу масажу, якби не епідемія грипу, зробили б 3, це дуже допомогло. Всім раджу, особливо недоношеним дітям необхідні загальнозміцнюючі процедури. Ще ми через день робили ванни з морською сіллю і хвойним екстрактом. Я в шоці від нашої медицини. Мені здається, тут питання не тільки в тому, що платять їм мало, а вони і за гроші не забезпечать гідне звернення. Тим людям в 11 пологовому будинку у мене просто не піднялася рука дати яких нибудь грошей (хоча при виписці медсестрі, яка виносила дитину, родственики дали грошей). Просто я зрозуміла, що сподіватися треба тільки на себе, і якщо ти навіть не фахівець в цій області, все одно при найменшому неспокої потрібно ставити всіх на вуха, нехай навіть медичні працівники цього і не люблять. Якби я так робила з сам початок, швидше за все дитина б так рано не народився.

02.01.2004 3:07:38, Євгенія

Я народила дівчинку на 33-34 тижні, вага 2180, ріст 44 в Центрі Планування на Севастопольському. Народила сама, Апгар 8/9. Прекрасне відділення реанімації, хороші лікарі. На другий етап перевели в 13-у лікарню. Дуже бідно, але чисто. Годували варварськи 30гр / 7раз в день. Лікували від желтушкі.Діагнози ПЕП, синдром дихальних растройстр, синдром м'язової дистонії. Договір з лікарями, виписали на 14-й день з масою 2 кг. Будинки годувала скільки влізе благо вона не відригують, за 1-й місяць поправилась на 1 250.г. Весь час носила на собі, спала вона на татові. Я не мучила грудним вигодовуванням, в 13-й лікарні їх годували з сосок з величезними дірками і груди вона не брала. Годувала зцідженим молоком до 2,5 міс, потім молоко пропало. З лікарями повний жах! (Платний невропатолог поставив в 20 днів діагноз ДЦП без обстеження !!) Сменіза за перші 5,5 міс 8 (!!!) педіаторов. Потім знайшла прекрасного педіатора, який вів нас до 2-х років. З реанімації недоношених дітей на Опаріна. У неї були свої таблиці розвитку таких діточок до року (зріст, вага). З 2-х місяців до 6 найняли фізіотерапевта і плавали з нею у ванній через день. Папа освоїв дитячий масаж і робив його через день + 3 курсу професійного масажу за 1-й рік. У підсумку, встала вона в 7 місяців, пішла в 8, перше слово сказала в 9,5 місяців, з 1,2 міс говорила пропозиціями. Зараз їй 3,3, вона набагато більш розвинутою сверсников, досить висока, розпещений дитина. Але хочу сказати, що для того, щоб виховати таких діточок і грошей і можливостей і часу треба більше, ніж для інших. А медицина в совку, навіть безкоштовна (в 13-й лікарні ми як москвичі лежали безкоштовно) дуже навіть нічого. Не у всіх там була можливість грошей дати, але доглядали за всіма однаково, лікували традиційно, але скільки дітей вони так виходили. На моїй пам'яті (а ми не лежали в реанімації в 13-й, в простому відділенні) - відмовилися від 1-го по-моєму дитини (з 10 палат по 5-8 діточок в кожній) в нашому відділенні. До всіх інших тягали мамашки для годування і в руках потримати. Та ще за наказом Лужкова молодим матусям давали їжу (кашу, сосиски, масло, хліб, сир, яйця, чай для лактації) абсолютно безкоштовно, що мене просто вразило. Грошей ніхто не вимагав, попросили принести пелюшок і мила для дітей. Ми при виписці дали лікаря (могли не давати) + коробку цукерок зав. відділенням. Раджу нічого не боятися, з часткою скептицизму відноситися до діагнозів, читати анотації до приписують препарати (я не давала нічого, крім гліцину з прописаного), шукати лікарів спеців по недоношеним дітям і платити гроші за масажі. З досвіду раджу плавання - дуже допомагає. Ми плавали в солоній воді (морська сіль-купили а аптеці).

11.09.2003 10:17:13, Ганна

Хочу розповісти свою історію теж. Головний сенс цієї історії в тому, що ці самі недоношені жити хочуть ще більше, ніж цього хочуть їхні батьки. Тому вони боряться за своє існування самі, а ми їм просто допомагаємо. Отже на 31 тижні стали відходити води, привезли в пологовий будинок, який закривався на профілактику. Лікар (Мужик !!! а говорять вони чуйні !!!) поставив "діагноз" - 25 тижнів - дитина нежиттєздатний, молися на нас - будемо тебе рятувати. Порятунок мене тривало 72 години !!! Саме таким був безводний період. Вранці ставили крапельницю на сутички, ввечері - успокоітельное.І так три рази. У дитини почало здавати серце. Лежу одна, ще одна породілля ходить по коридору. Лікарів нікого. І раптом відчуваю - щось не так. І перший раз за час перебування в пологовому будинку закричала. Прибігли. А я вже майже народила (не знаю як це виглядало - було тазове передлежання), але по тій швидкості з якою мене везли в роділку зрозуміла, що вони прогавили. Народилася Дочка! 1500 г, 39 см. Закричала дівчинка сама! Народила о 2 годині дня, і тільки в 8 вечора її привезли в реанімацію дитячої лікарні, де її розшукав мій чоловік. Нам навіть не сказали в яку лікарню її везуть. Стан важкий. Це потім нам сказали, що важке стостояніе для реанімації - це свідчення до виписки. Дихала сама, тільки годували через зонд. На 5 день переведена на відділення. І тут почалося ... Нас викликала главрач і сказала буквально наступне, ми ще молоді, ще народимо собі дитину, а від цього краще відмовитися, так як прогноз невтішний: може розвинутися сліпота, глухота, якщо заговорить, то років в 7, якщо піде , то року в 3. Як вам цей бред? !!! Я тепер розумію, чому відмовляються від таких дітей. Після всього почутого мало хто зважиться на подвиг виховувати таку дитину. Але ми плювали на це. Більш того, коли я зрозуміла, що моїй дитині дають 7 видів ліків, кожне з яких протягом дня два або три рази і на всі мої запитання для чого ті або інші ліки, мені говорили, що воно імпортне, а значить гарне, ми в терміновому порядку (природно за гроші) визначили мене в окрему палату з дитиною. Частина ліки нам скасували (на нашу вимогу) .Залишається тільки ліки для кишечника, тому що були в реанімації антибіотики. Годувала грудьми (зціджувати), на третьому тижні дитина стала смоктати сам! Збільшення у вазі в перший місяць 1,8 кг в другій - 1,5 кг. Після виписки - не давала ніяких ліків! В 4 м-ца були зняті з обліку у неврапатолога (неофіційно, тому що офіційно таких дітей можуть зняти тільки після року). У 8 м-ців заговорили, в 11 місяців народили братика, в рік пішли. Зараз закінчили другий клас на відмінно. Вчимо дві іноземні мови, ходимо на карате разом з братом і татом. Єдине що може як то бути пов'язано з недоношеністю - це зростання. Але взагалі-то в роду всі маленькі, так що це може бути і спадкове. За два навчальні роки не було жодного пропуску занять через хворобу! Милі матусі! Головне вірте в своїх діточок! Вони сильні! Їм не потрібні ліки! Їм потрібні ми і наше молоко! Менше слухайте "доброзичливців"! Всім удачі і здоров'я!

20.05.2003 13:08:37, Жанна

Наш Ваня народився на 31-му тижні з вагою приблизно 1250г кесаревим розтином. У лікарні в історії хвороби вказали термін вагітності на 5 тижнів менше, а вага дитини 960р. Лякали, що не виживе, але Ванька виявився на диво чіпким. Лежали разом на виходжуванні 2,5мес, виписалися з вагою 2650г. Поставили діагноз ПЕП, гіпертінзівно-гідроцефальний синдром, синдром рухових порушень. Зараз Вані 2 роки, в цілому він розвивається добре, хоча проблеми залишаються. Матусі недоношених дітей, дай вам всім Бог сили і мужності, все це. пройти і ніколи не треба думати, що нічого не можна зробити.

27.04.2003 16:37:18, ірина

Дорогі матусі, не все так страшно.Мой дитина народилася на 36 тижні з допомогою кесаревого розтину. Він знаходився вгору головкой.Пока все в нормі, наздогнав і навіть перегнав діток його віку

02.11.2002 14:10:11, елена

Моя Софійка народилася на два тижні раніше терміну. Вага 2225 і зростання 44. Смоктати груди не змогла, сил не вистачило. Я зціджувала апаратом молоко і давала з пляшечки, адже найкраще материнське молоко для таких діток, в ньому імунітет є. Народжувала я за бугром і рада до смерті, що не в совдепії! Чоловік був присутній на пологах і страхи відганяв. Страшно було народжувати таку дитину! Зараз дівчинка моя відстає за зростом і вагою, всьому причина що погано їсть і блює часто. Їй вже рік і три, а крошечками давитися. Фінські лікарі кажуть що нічого страшного, пізніше сама зацікавите їжею і навчитися жувати. Ще кажуть, що жирне молоко шкідливе для дітей, а мама моя просто пиляє мене за те, що я їх слухаю. Кому віріті?

02.07.2002 20:58:39, Міла

.

Коментувати можут "Найменші. Виходжування недоношеної дитини"