"Малюк з'явився на світ з грижею головного мозку, яка була більше ... його голови" (фото)

У Миколаївській обласній дитячій лікарні провели унікальну операцію і врятували життя дитини, від якого відмовилися батьки

Лікарі попередили 21-річну мешканку Миколаєва, що готувалася стати матір'ю вдруге, що у плода важка патологія розвитку, при якій природні пологи неможливі. Про перериванні вагітності мова вже не йшла: жінка стала на облік в консультацію на пізньому терміні, і перше ультразвукове обстеження було зроблено в 29-30 тижнів. Малюк з'явився на світ за допомогою кесаревого розтину в Миколаївському міському пологовому будинку № 3.

- Пологи відбулися на 34 тижні вагітності і, з огляду на серйозність ситуації, на операції були присутні найкваліфікованіші фахівці, - розповіла «ФАКТАМ» завідувач неонатологічним відділенням обласної дитячої клінічної лікарні Наталія Мартьянова. - Окружність голови дитини 31 сантиметр, майже такого ж розміру у нього було патологічне утворення - потилична грижа головного мозку.

З подібним випадком миколаївські медики ще не стикалися. Власне, грижі головного мозку зустрічаються не так часто - один випадок на вісім-дев'ять тисяч новонароджених. Єдиний метод лікування - операція. Таких діток зазвичай рятують в столичному Інституті нейрохірургії. Але в даному випадку мова про екстрену операції не йшлося: після народження дитина перебувала в дуже важкому стані, не міг самостійно дихати. Підключивши новонародженого до апарату штучного дихання, його стали готувати до відправки в Миколаївську обласну дитячу лікарню.

- Малюк поступив у відділення інтенсивної терапії новонароджених через три години після народження, - продовжує Наталія Мартьянова. - Спочатку боялися навіть говорити про операцію - настільки це було ризиковано. Тим, хто доглядав за малюком, доводилося дуже складно: величезна грижа вагою в півкіло - а це чверть ваги дитини - нагадувала наповнений желе гумова куля. Страшно було взяти дитя на руки, просто доторкнутися. Тоненька шкіра могла ось-ось луснути. Чесно кажучи, кожен день був боротьбою за виживання. Протягнули день і ніч - добре, живемо далі ... На щастя, незабаром всім нам стало зрозуміло: малюк сам енергійно бореться за життя. Його самопочуття, з урахуванням тяжкості стану, поступово поліпшувалося. Вже на третій день дитини стали потроху відключати від апарату штучного дихання, і він починав дихати самостійно. Годували через зонд, з кожним днем кількість харчування потроху збільшувалася. Але ж починали лише з п'яти грамів за один прийом.

* Величезна грижа важила півкілограма

Коли через тиждень дитини (який вже повністю самостійно дихала) перевели до нас у відділення, я зателефонувала його батькові і попросила прийти разом з дружиною, яку на той час уже виписали з пологового будинку. Пояснила ситуацію: дитина важкий, потребує посиленого догляду. Справа в тому, що в відділення інтенсивної терапії батьків до діток не пускають, а у нас мами знаходяться разом з дітьми - хто ж може замінити турботливі материнські руки? Вони прийшли втрьох, всією сім'єю - у них є ще старша дитина. Звичайна, на вигляд цілком благополучна сім'я, може, не дуже забезпечена. Про важкої патології малюка батьків попередили ще до його народження, але вони не очікували, що це буде так виглядати. Мама розплакалася. Дізнавшись, що без дозволу батьків операцію робити не будуть, вони тут же підписали необхідні документи. Але ... через кілька днів прийшли з заявою про відмову від дитини.

До двох тижнях життя малюк досить зміцнів. Під час ультразвукового обстеження з'ясувалося, що всередині грижі є наповнена рідиною кіста і ... мозок.

- Живий мозок, аномально розвинений, фактично як третя півкуля, - пояснив проводив операцію обласної нейрохірург Сергій Чернишов. - Видаляти його було ризиковано. Та й чи варто це робити? Таке питання стояв перед нами. Адже невідомо, як це позначиться на подальшому розвитку центральної нервової системи. Тому вирішили розділити операції на кілька етапів. В першу чергу мова йшла про видалення кісти, яка продовжувала зростати. Існувала ймовірність її розриву з-за зростаючого тиску всередині грижового мішка. Тому зволікати було не можна.

Підсумком першої операції стало суттєве зменшення патологічного утворення. Але після хірургічного втручання все почалося начебто з нуля - знову інтенсивна терапія, штучне дихання, годування через зонд. І знову малюк швидко пішов на поправку! За словами медиків, дитина радував їх кожен день. Реагував на появу медсестричок: було зрозуміло, що він бачить і чує. Рухався відповідно до віку, без порушень. Незабаром вже посміхався, самостійно їв з соски. Тому, відправляючи пацієнта на другу операцію, всі співробітники неонатального відділення «тримали за нього кулачки» - адже йшлося про більш складному втручанні, про головний мозок!

- Те, що можна повністю видалити грижу, стало очевидно тільки після результатів магнітно-резонансної томографії, зробленої вже після першої операції, - пояснив нейрохірург Сергій Чернишов. - Спочатку я думав зберегти цю частину мозку в грижі - враховуючи, що мізки зайвими не бувають (сміється). Тоді методика операції була б іншою. Але за результатами дослідження з'ясувалося, що, на щастя для малюка, так і для нас теж, існує рубцева розділова тканину, яка дозволяє видалити весь вміст грижового мішка без особливого збитку для здоров'я. Видалили, ушили грижові ворота - і все.

- Результат перевершив всі очікування! - вигукнула Наталя Мартьянова. - Грижового мішок вдалося прибрати повністю, і у нашого хлопчика тепер акуратна гарненька голівка. Тільки невеликий шов на потилиці. І дуже тішило, що після операції наш пацієнт знову швидко пішов на поправку.

* Після операції у дитини залишився невеликий шов на потилиці

Нещодавно малюкові виповнилося три місяці. За час, проведений у лікарні, навіть після двох важких операцій він непогано набрав вагу: майже чотири кілограми. Показники його медичних обстежень - УЗД голови, нейросонографія, електроенцефалограма - не вселяють побоювань. На даний момент, відзначають лікарі, у нього абсолютно нормальна робота слухових, зорових аналізаторів, не порушена рухова сфера. Хоча, звичайно, стовідсоткової гарантії, що в майбутньому не виникне ніяких проблем зі здоров'ям, не дасть ніхто.

Але зараз показань до подальшого перебування в стаціонарі у нього немає. Тому в лікарні почали готувати документи для відправки хлопчика в Будинок малятка. Там його оформлять як сироту, дадуть ім'я, почнуть шукати нових тата й маму.

- Не дивлячись на те що батьки офіційно оформили відмову від дитини, я все ж подзвонила їм, - продовжує Наталя Марьянова. - Розповіла, що малюк переніс дві операції, зараз його стан стабільний. Попросила, щоб вони прийшли і просто подивилися на нього. Може, змінили б своє рішення. Поки вони не приходили. Але батько телефонував декілька разів, цікавився, де знаходиться дитина. Так хотілося б, щоб хлопчик, якому наші лікарі врятували життя, знайшов хорошу сім'ю.

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter