Онкологія

Камалов Ільяс Аглямовіч - кандидат медичних наук, лікар-онколог, лікар ультразвукової діагностики гауз «Республіканський клінічний онкологічний диспансер МОЗ РТ»

420029, м Казань, Сибірський тракт, д. 29, тел .: + 7-917-267-55-11, (843) 519-27-03, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. У вас повинен бути включений JavaScript для перегляду.

Реферат. Тактика хірургічного втручання, прийняття рішення про необхідність застосування віно-венозного шунтування або апарату штучного кровообігу під час операції з приводу раку нирки ускладненого пухлинних тромбозом безпосередньо залежать від точності діагностики поширеності пухлинного тромбу. У цьому дослідженні проаналізовано результати променевої діагностики 122 хворих на рак нирки з пухлинним тромбозом ниркової та нижньої порожнистої вени. З них, хірургічне лікування було проведено 102 хворим: 63 пацієнтам основної групи і 39 пацієнтам контрольної групи. Діагностична інформація про пухлинному тромбі раку нирки, отримана при рентгенівської комп'ютерної томографії в поєднанні з ультразвуковим дослідженням точніші параметри (основна група), ніж результати діагностики, отримані із застосуванням тільки рентгенівської комп'ютерної томографії (контрольна група).

Ключові слова: рак нирки, пухлинний тромб, інтралюмінального, гирла печінкових вен.

Вступ

Пухлинні тромби при раку нирки розвиваються при інвазії злоякісної пухлини в стінки ниркової, печінкової, надниркової та гонадних вен з наступним інтралюмінального поширенням і виходом в нижню порожнисту вену. Пухлинний тромб по нижньої порожнистої вени (НПВ) може рости у напрямку до правого передсердя і досягти правого шлуночка і легеневої артерії. Формування та прогресування пухлинного тромбу по просвіту вени може супроводжуватися утворенням на проксимальної поверхні пухлинного тромбу неопухолевого тромбозу ( «гематогенного» тромбу - «згустків» крові) [1]. У пацієнтів з такими тромбозами протягом тривалого часу відбувається безперервний відрив дрібних тромбоемболії від основної маси тромбу з їх міграцією по венозному руслу і перманентна мікроемболізація гілок легеневих артерій, легеневих артеріол і прекапілярів. При безперервно рецидивуючої тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії, на відміну від масивної тромбоемболії, правожелудочковаянедостатність і легенева гіпертензія виникають не раптово, а розвиваються поступово і їх початкові прояви мінімальні. Емболонебезпечним пухлинних тромбів, наявність і ембологенний непухлинних ( «гематогенних») тромбів достовірно повинні бути оцінені до початку хірургічного лікування за допомогою ультразвукових досліджень [2, 3].

Пухлинні тромби найчастіше зустрічаються при раку нирки. Згідно з даними літератури, проникнення раку нирки в просвіт ниркової вени має місце в 25-30%, поширення в нижню порожнисту вену - в 4-10%, поширення в праві камери серця - в 1% спостережень [4, 5, 6]. Єдиним ефективним методом лікування раку нирки з пухлинним венозний тромбоз є нефректомія і тромбектомія, а радикальність виконаного хірургічного втручання є достовірним прогностичним ознакою, що впливає на виживаність. П'ятирічна безрецидивної виживаність серед пацієнтів, які перенесли нефректомію і тромбектомію з приводу раку нирки, ускладненого пухлинних тромбозом, становить 58,3% [7].

Діагностика поширеності пухлинного тромбозу в основному базується на даних променевих методів діагностики: ультразвукового дослідження та рентгенівської комп'ютерної томографії. Пильна увага до питань діагностики пухлинного тромбозу при раку нирки пояснюється тим, що точне визначення поширеності пухлинного тромбу до операції безпосередньо впливає на тактику хірургічного втручання [8].

Згідно з літературними даними, у виявленні пухлинного тромбозу нижньої порожнистої вени ультразвукові дослідження (УЗД) мають максимальними діагностичними можливостями, перевершуючи при цьому можливості комп'ютерної томографії. Ряд авторів відзначають, що чутливість ультразвукового дослідження при виявленні тромбів в ниркових венах (88% справа, 100% зліва) вище, ніж спіральної комп'ютерної томографії (63% справа, 60% зліва). При цьому в літературі є повідомлення про те, що точне визначення інвазії пухлинного тромбу в стінку нижньої порожнистої вени за даними комп'ютерної томографії малоймовірно. При поганій ехографічною візуалізації (у огрядних пацієнтів, у випадках поганої підготовки кишечника), рентгенівська комп'ютерна томографія дає більш точну діагностичну інформацію про поширеність пухлинного тромбу раку нирки і топіку атиповий розташованих ниркових судин [8, 9].

З огляду на особливу значимість правильної оцінки відносини верхньої межі пухлинного тромбу до печінковим венах, при интерпретировании результатів променевої діагностики стосовно завдань променевої діагностики хірургічного лікування найбільш практичним є використання деталізованої класифікації III рівня інтралюмінального тромбозу при раку нирки (табл. 1) [10, 11].

Таблиця 1. Деталізована класифікація пухлинних тромбів III рівня

Точні діагностичні відомості про рівень проксимальної кордону пухлинного тромбу при раку нирки має значення для технічної підготовки операції та вибору виду хірургічного втручання. При рівні тромбозу IIIа цілком достатньо накладення затиску вище дистального кінця тромбу. У даній ситуації не потрібно мобілізації печінки і всього ретропеченочного відділу нижньої порожнистої вени. У такій ситуації критичного зниження системного артеріального не спостерігається, так як зберігається приплив крові з печінкових вен, який становить близько 25% всього об'ємного кровотоку нижньої порожнистої вени. При пухлинних тромбах IIIb, IIIc і IIId локалізацій, з метою контролю верхівки внутріпросветних пухлинних тромботичних мас, переривання кровотоку по нижньої порожнистої вени здійснюється вище рівня головних печінкових вен. Якщо до цього часу венозні колатералі були розвинені, зупинка повернення крові по нижньої порожнистої вени в праве передсердя може сприяти виникненню раптової гіпотонії, колапсу і зупинки серцевої діяльності. У такій ситуації операційна бригада повинна бути технічно готовою до застосування шунтування кровотоку між нижньої порожнистої веною (нижче пухлинного тромбу) і підключичної (або внутрішньої яремної) венами. А також, при таких локалізаціях тромбу виникає необхідність мобілізації печінки і ретропеченочного відділу нижньої порожнистої вени, діафрагмотоміі в області foramen venae cavae, що дозволяє пальпаторно проконтролювати верхню межу тромбу і змістити його нижче гирла головних печінкових вен, а в разі неможливості усунення тромбу накласти судинний затиск на гепатодуоденальну зв'язку для запобігання сильної кровотечі з головних печінкових вен при видаленні пухлинного тромбу [5].

Підготовка хірургічного втручання повинна проводитися з урахуванням систематизації поширеності пухлинних тромбів, проведеної на підставі даних ультразвукових досліджень та рентгенівської комп'ютерної томографії [12]:

- Пухлинні тромби 1 типу: Чітко виявлена ​​подпеченочная локалізація верхньої межі тромбу. Ситуація не вимагає зупинки системного кровообігу малі інтракавальние тромби.

- Пухлинні тромби 2 типу: Тромб, здатний проникати в ретропеченочний відділ нижньої порожнистої вени до усть головних печінкових вен. Устаткування для зупинки системного кровообігу має бути підготовлено, але може не знадобитися.

- Пухлинні тромби 2а типу: Супрагепатіческіе, але інфрадіафрагмальние тромби, супрадіафрагмальние вільно флотирующие тромби. Зупинка кровообігу, можливо, буде потрібно. В операційній має бути обладнання для віно-венозного шунтування.

- Пухлинні тромби 2в типу: Пухлина інфільтрує судинну стінку в супрагепатіческом відділі нижньої порожнистої вени в області печінкових вен або правого передсердя. Великі супрагепатіческіе тромби. Тромби, при яких висока ймовірність емболії легеневої артерії. Необхідність в зупинці кровообігу чітко визначена.

В даний час жоден з існуючих методів діагностики окремо не може впоратися з усіма перерахованими завданнями в сукупності. Для точної діагностики поширеності пухлинного тромбу при раку нирки, необхідно комплексне застосування всіх сучасних можливостей рентгенівської комп'ютерної томографії та ультразвукового дослідження.

Мета роботи - оптимізація комплексної оцінки результатів рентгенівської комп'ютерної томографії та ультразвукового дослідження хворих на рак нирки, ускладненим пухлинних тромбозом, стосовно завдань і сучасним можливостям хірургічного лікування.

Матеріал і методи

Дослідження проводилося в гауз «Республіканський клінічний онкологічний диспансер Міністерства охорони здоров'я Республіки Татарстан» (гауз «РКОД МОЗ РТ»). Були проаналізовані результати діагностики і лікування 122 хворих на рак нирки, ускладненим пухлинних тромбозом. Серед них було 72 чоловіки, 50 жінок, медіана віку склала 61 рік. З них 102 пацієнтам було проведено хірургічне лікування в обсязі нефректомії, тромбектоміі в умовах онкоурологічного відділення в 2006-2016 рр. Пацієнти були розділені на основну та контрольну групи. До основної групи були включені 72 пацієнта (42 чоловіки, 30 жінок), в контрольну групу були включені 50 пацієнтів (30 чоловіків, 20 жінок). Пацієнтам обох груп проводились рентгенівські комп'ютерні томографії за допомогою 32-зрізового спірального рентгенівського комп'ютерного томографа Light Speed ​​Pro32, GE medical system і 160-зрізового спірального рентгенівського комп'ютерного томографа Aquillion Prime, Toshiba: проводилося нативное дослідження, з подальшим багатофазним болюсним внутрішньовенним контрастним посиленням з використанням автоматичного ін'єктора. На відміну від контрольної групи, додатково пацієнтам основної групи проводилися ультразвукові дослідження серця, нижньої порожнистої вени, ниркових вен, клубових вен і вен нижніх кінцівок.

Статистична обробка проводилася з використанням програм Statistica 10, Microsoft Excel. Оцінка достовірності порівняльних результатів проведена з використанням t-критерію Стьюдента для парних вибірок (параметричний критерій) і T-критерію Вілкоксона для пов'язаних вибірок (непараметричний ранговий критерій, не залежить від виду функції розподілу). Вхідні параметри для розрахунків були наступними: потужність (чутливість) критерію - 0,95; рівень значимості - 0,05. Однорідність груп перевірялася з урахуванням розподілів пацієнтів по локалізацій новоутворень, рівню пухлинного тромбу, заходам профілактики тромбоемболії легеневої артерії, статтю, віком, застосованим методам хірургічного лікування.

Результати та обговорення

При обстеженні рак правої нирки був діагностований у 75 пацієнтів, рак лівої нирки був діагностований у 47 пацієнтів. У всіх обстежених пацієнтів були виявлені злоякісні новоутворення нирок, ускладнені пухлинними тромбозами (табл. 2).

Таблиця 2. Пухлинні тромби у пацієнтів обох груп

Основна група

контрольна група

всього

Проксимальна межа пухлинного тромбу

в межах ниркової вени

15

9

24

Проксимальна межа пухлинного тромбу

в просвіті нижньої порожнистої вени до 2 см вище гирла ниркової вени

19

14

33

Пухлинний тромб з виходом на нижню порожнисту вену більш ніж на 2 см вище гирла ниркової вени, але нижче усть печінкових вен

22

17

39

Проксимальна межа пухлинного тромбу

на рівні або вище гирла печінкових вен,

але нижче діафрагми

9

6

15

Проксимальна межа пухлинного тромбу вище рівня діафрагми (вище foramen venae cavae)

7

4

11

У всіх проведених дослідженнях рентгенівська комп'ютерна томографія дозволила отримати точне уявлення про анатомо-топографічних взаєминах злоякісної пухлини нирки з сусідніми органами і інформацію про наявність чи відсутність пухлинного тромбозу (рис. 1).

Мал. 1. Рак лівої нирки (позначений цифрою 1), ускладнений пріренальним пухлинних тромбозом в межах ниркової вени

Для отримання точних результатів в ході проведення ультразвукових досліджень, проводилася підготовка пацієнтів напередодні із застосуванням препарату «Фортранс». Ультразвукові дослідження проводились натщесерце. Ретельна підготовка пацієнтів перед дослідженням дозволило на підставі ультразвукових досліджень достовірно оцінити поширеність інтралюмінального пухлинного тромбозу (рис. 2, 3, 7, 8, 9).

Мал. 2. Пухлинний тромб в правій нирковій вені (1), з виходом в нижню порожнисту вену (2)

У п'яти пацієнтів були виявлені злоякісні новоутворення нирок, ускладнені пухлинними тромбозами з одночасним інтралюмінального зростанням за надниркової і ниркової вен з пролабированием двох пухлинних тромбів в просвіт нижньої порожнистої вени (рис. 3).

Мал. 3. Рак правої нирки, ускладнений двома пухлинними тромбами, пролабує в просвіт нижньої порожнистої вени (позначені цифрами 1 і 2)

У 19 пацієнтів на проксимальної поверхні пухлинного тромбу були виявлені непухлинні «гематогенні» тромби (рис. 4, 5).

Мал. 4. Пацієнт М. Пухлинний тромб (1) в просвіті нижньої порожнистої вени. На поверхні пухлинного тромбу нестабільний торочкуватий «гематогенний» тромбоз (показаний стрілками)

Мал. 5. 1 - рецидив раку лівої нирки з пухлинним тромбозом кукси лівої ниркової вени. 2 - вихід пухлинного тромбу в просвіт нижньої порожнистої вени з інтралюмінального поширенням. 3 - непухлинна «гематогенний» тромб на верхівці пухлинного тромбу (вище діафрагми)

У 9 пацієнтів з пухлинними тромбозами, на поверхнях яких візуалізувалися непухлинні «гематогенні» тромби, були виявлені ехокардіографічні ознаки тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії: дилатація правих камер серця, патологічна трикуспидальная регургітація, значна легенева гіпертензія. З них, 5 пацієнтів звернулися в гауз «РКОД МОЗ РТ» на стадії порушень газообміну, прогресуючої гноблення серцевої діяльності і артеріальної гіпоксемії, обумовленої безперервно рецидивуючої тромбоемболією дрібних гілок легеневої артерії дрібними фрагментами «гематогенних» тромбів, сформованих на проксимальної поверхні пухлинного тромбу (рис. 6). У зв'язку з поганим функціональним станом, цим п'яти пацієнтів хірургічне лікування не проводилося. 4 пацієнтам, з помірною легеневою гіпертензією, була проведена ретельна передопераційна підготовка і хірургічне втручання в обсязі нефректомії з тромбектоміей, що ліквідувало джерело мікротромбоемболіі і призвело до вирішення рецидивуючої тромбоемболії дрібних гілок легеневих артерій.

Мал. 6. Патологічна трикуспидальная регургітація, дилатація правих камер серця, значна легенева гіпертензія у пацієнта М.

(У пацієнта М. рак нирки з пухлинним тромбом на поверхні якого гематогенний тромбоз - показано в малюнку 4).

В ході проведених ультразвукових досліджень і КТ-досліджень важливе значення надавалося визначенню проксимальної кордону пухлинного тромбу. Ретельна підготовка пацієнтів перед ультразвуковими дослідженнями, застосування сучасних ехографіческіх технологій, аналіз результатів діагностики з порівнянням даних УЗД і рентгенівської комп'ютерної томографії сприяли точному визначенню топіки пухлинного тромбу по відношенню до печінковим венах, до правого передсердя (рис. 7-9).

Мал. 7. Ретропеченочний пухлинний тромбоз (1, 2). Стрілки, що показують стінки нижньої порожнистої вени (без ознак пухлинної інвазії)

Мал. 8. Пухлинний тромб нижче гирла печінкової вени на 2,6 см (пухлинний тромб - 1; печінкова вена - 2; праве передсердя - 3, указкою показана верхівка пухлинного тромбу)

Мал. 9. Пухлинний тромб в гирлі нижньої порожнистої вени (1), проксимальна частина пухлинного тромбу вище гирла печінкової вени (2) і пролабирует в праве передсердя (3)

Особливу увагу приділяли виявленню ознак флотації пухлинного тромбу. Наявність ехографічних ознак флотації свідчило про відсутність зв'язку пухлинного тромбу зі стінками вени і камер серця, що мало значення при виборі тактики хірургічного втручання і своєчасного вжиття відповідних заходів для запобігання легеневої емболії.

В ході проведення рентгенівської комп'ютерної томографії та ультразвукових досліджень у 8 пацієнтів (у 5 пацієнтів основної групи, у 3 пацієнтів контрольної групи) були виявлені «гематогенні» тромби безпосередньо дистальнее пухлинного тромбу, обтуруючих просвіт нижньої порожнистої вени. З них у 6 пацієнтів «гематогенний» тромб був в межах нижньої порожнистої вени, у 2 пацієнтів з поширенням на верхню третину правої загальної клубової вени. Під час хірургічного втручання, пальпаторно (до каватоміі) ці тромби не визначались. Тактика хірургічного втручання була скоригована з урахуванням діагностичної інформації, отриманої до операції.

В основній групі, в ході проведення запланованих ультразвукових досліджень, у 11 пацієнтів були виявлені тромбози вен нижніх кінцівок: у 5 пацієнтів - тромбоз суральних вен; у 4 пацієнтів - тромбоз підколінної вени, тібіоперонеального венозного стовбура і суральних вен; у 2 пацієнтів - ілеофеморальний тромбоз. Зазначеним пацієнтам проводилася антитромботична терапія під контролем динамічних ультразвукових досліджень вен нижніх кінцівок і клубових вен. В післяопераційному періоді тромбоемболії легеневої артерії серед пацієнтів основної групи не було.

У 2 пацієнтів контрольної групи була діагностована тромбоемболія легеневої артерії в післяопераційному періоді. В обох випадках причиною тромбоемболії був безсимптомний тромбоз вен нижніх кінцівок (тромбоз суральних вен з поширенням на підколінну і поверхневу стегнову вени). Після проведення антикоагулянтної терапії, стан цих пацієнтів стабілізувався: легенева гіпертензія і серцева недостатність були куповані, настала реканализация тромбів венах нижніх кінцівок.

З 122 пацієнтів, включених в даний дослідження, хірургічні лікування було проведено 102 хворим на рак нирки, ускладненим пухлинних тромбозом. Серед оперованих рак правої нирки був у 64 пацієнтів, рак лівої нирки був у 38 пацієнтів (табл. 3). 11 пацієнтам хірургічне лікування не проводилось на увазі поширеності злоякісного процесу і важкого загального стану, 3 пацієнта відмовилися від операції, 6 пацієнтів були направлені в РОНЦ ім. М.М. Блохіна.

Таблиця 3. Оперовані пацієнти в обох групах

чоловіки

жінки

Рак правої нирки

Рак лівої нирки

Основна група (n = 63)

37

26

40

23

Контрольна група (n = 39)

24

15

24

15

Всього (n = 102)

61

41

64

38

Хірургічні втручання виконувалися лікарями онкоурологічного відділення гауз «РКОД МОЗ РТ» після вивчення та обговорення даних ультразвукового дослідження, рентгенівської комп'ютерної томографії та підготовки необхідного обладнання. З метою виділення нижньої порожнистої вени, ниркових вен, першим етапом виконувалася безсудинних мобілізація правої половини ободової кишки. Проводилась регіонарна лімфаденектомія, виділялася нижня порожниста вена (рис. 10).

Мал. 10. лімфаденектомій з приводу раку нирки, ускладненого пухлинних тромбозом. 1 - нижня порожниста вена. 2 - черевна аорта. 3 - ліва ниркова вена. 4 - нижня брижова артерія

Після виділення нижньої порожнистої вени, флотірующая частина пухлинного тромбу зміщалася дистальніше. З урахуванням поширеності пухлинного тромбу, до видалення тромбу накладалися турнікети на контрлатеральную ниркову вену, на гепатодуоденальну зв'язку, на нижню порожнисту вену на рівні нижньої межі тромбу і на рівні нижче впадання основних печінкових вен і над верхівкою тромбу. Виконувалася каватомія з резекцією гирла ниркової вени і під візуальним контролем, без порушення цілісності пухлини витягувався пухлинний тромб з нижньої порожнистої вени (рис. 11). Після цього проводилась ревізія стінок нижньої порожнистої вени, промивали її просвіт і каватоміческая рана вшиваються безперервним Атравматичний швом, запускався кровотік по нижньої порожнистої вени.

Мал. 11. Макропрепарат. Рак правої нирки з пухлинним тромбом (стрілка - пухлинний тромб)

В середньому, крововтрата складе 1200 ± 400 мл. У 27 пацієнтів проводилась реинфузия із застосуванням системи для аутогемотрансфузії Cell Saver. Гемотрансфузія донорської крові проводилася 9 пацієнтам в обсязі 200-400 мл. Летальних випадків не було.

Висновок

Пацієнтам контрольної групи проводилися тільки КТ-дослідження, а пацієнтам основної групи проводилися комплексні обстеження (КТ-дослідження і ультразвукові дослідження). У 102 оперованих пацієнтів результати обстежень, проведених до операції, і дані інтраопераційної діагностики зіставлялися і аналізувалися (табл. 4).

Таблиця 4. Аналіз результатів доопераційної діагностики та інтраопераційних даних

Основна група

контрольна група

Різниця між групами

Критерії ОЦІНКИ

до операції

інтраоперац. дані

збіг у%

до операції

інтраоперац. дані

збіг у%

Визначення верхньої межі пухлинного тромбу

по відношенню до діафрагми

62

63

98%

38

39

97%

t-критерій Стьюдента 3,6

T-критерій Вілкоксона 6,0

Визначення верхньої межі пухлинного тромбу

по відношенню до усть печінкових вен

60

63

95%

37

39

95%

Визначення наявності або відсутності пухлинної інвазії в стінки НПВ

57

63

91%

22

39

56%

Визначення наявності гематогенних тромбів вище і нижче пухлинного тромбу

61

63

97%

21

39

54%

З таблиці 4 вбачається відмінність між основною і контрольною групами. Комплексна діагностика (в основній групі) була точнішою при виявленні наявності інвазії пухлинного тромбу в стінки нижньої порожнистої вени і при діагностики непухлинних (гематогенних) тромбів. Точна діагностика інтралюмінального поширення раку нирки є складною проблемою, що має істотне значення для підготовки і проведення хірургічного лікування.

Виявлення у 11 пацієнтів основної групи тромбозів вен нижніх кінцівок і розвиток у 2 пацієнтів контрольної групи тромбоемболії легеневої артерії, джерелом якої з'явилися безсимптомні тромбози вен нижніх кінцівок, вказує на необхідність проведення періодичних ультразвукових досліджень вен системи нижньої порожнистої вени з метою своєчасної діагностики емболонебезпечним тромбозів.

Для вирішення завдань, які ставляться можливостями хірургічного лікування, необхідно комплексне застосування всіх сучасних можливостей променевих методів діагностики пухлинного тромбозу при раку нирки.

Висновки

1. Достовірна діагностика рівня інтралюмінального поширеності пухлинного тромбу має істотне значення для підготовки і проведення хірургічного лікування хворим на рак нирки з пухлинним тромбозом ниркової та нижньої порожнистої вени.

2. Комплексна променева діагностика - рентгенівська комп'ютерна томографія в поєднанні з ультразвуковим дослідженням - забезпечує найбільш повну інформацію про поширеність пухлинного тромбозу при раку нирки.

3. Ультразвукова діагностика непухлинних «гематогенних» тромбів на проксимальної і дистальної поверхнях пухлинного тромбу до операції, періодичні ультразвукові дослідження вен нижніх кінцівок, з метою виявлення емболонебезпечним тромбозів в післяопераційному періоді, є ключовими моментами профілактики тромбоемболії легеневої артерії.

4. Підготовка і проведення оперативних втручань з урахуванням достовірних результатів комплексної діагностики, вдосконалення хірургічної техніки дозволяють проводити успішне лікування хворих з пухлинними тромбами при раку нирки.

література

1. Недзьведь М.К., Черствий Е.Д. Тромбоз // Патологічна анатомія. - Мінськ: Вишейшая школа, 2011. - С. 78-81.

2. Giuliani L., Piccinino С., D'Armini MA et al. Prevalence of undiagnosed chronic thromboembolic pulmonary hypertension after pulmonary embolism // Blood Coagul. Fibrinolysis. - 2014. - Vol. 25 (7). - Р. 649-53.

3. Камалов І.А., Тухбатуллін М.Г. Правожелудочковаянедостатність і легенева гіпертензія при рецидивуючій тромбоемболії дрібних гілок легеневої артерії у хворих із злоякісними новоутвореннями // Казанський медичний журнал. - 2015. - Т. XCVI, №4. - С. 492-497.

4. Давидов М.І., Матвєєв В.Б., Матвєєв Б.П. та ін. Операції на нижньої порожнистої вени у хворих на рак нирки // Матеріали VI Російської онкологічної конференції. 26-28 листопада 2002 року, Москва / Інтернет портал Російського товариства клінічної онкології. URL: http://www.rosoncoweb.ru/library/congress/ru/06/21.php . Дата останнього відвідування: 18.02.17 р

5. Лісовий В.М., Щукін Д.В., Ілюхін Ю.А. Проблеми класифікації внутрівенозное поширення нирково-клітинного раку // Міжнародний медичний журнал. - 2011. - №4. - С. 65-68.

6. Tanaka M., Fujimoto K., Okajima E. et al. Prognostic factors of renal cell carcinoma with extension into inferior vena cava // Int. J. Urol. - 2008. - Vol. 15 (5). - Р. 394-8.

7. Давидов М.І., Матвєєв В.Б., Волкова М.І. та ін. Хірургічне лікування раку нирки, ускладненого пухлинних венозний тромбоз III-IV рівнів // Онкоурологія. - 2016. - №4 (12). - С. 21-34.

8. Віхрова Н.Б. Променеві методи діагностики в оцінці поширеності та структури пухлинного тромбу в нижньої порожнистої вени у хворих на рак нирки // Російський онкологічний журнал. - 2014. - №2. - С. 51-56.

Між авторами статті конфлікту інтересів немає.

Фінансування статті не було.