Пролежні дійшли до кістки, а директор кричить: «Ми її не відпустить!»

1. Лікарі щось зачепили, і - кранти У 2013 році Ніна, самий звичайний підліток з шахтарського міста...
2. Директор стоїть на своєму: догляд був хороший
3. Її везли в банк і говорили: «Знімай і віддавай гроші»
4. Але вона ж дитина, яка не має якогось соціального досвіду, її ніхто цього не вчив. Вона буквально...

Лікарі щось зачепили, і - кранти

У 2013 році Ніна, самий звичайний підліток з шахтарського міста Прокопьевска, лягала на планову операцію. Лікарям потрібно було виправити невеликий фізичний дефект - горбик на спині. Позаду було 9 класів школи, поки ще неясні плани на майбутнє. Але в одну мить життя круто перекинулася: під час операції лікарі зачепили нерв. В результаті нижню частину тіла у Ніни паралізувало повністю. Майбутня життя - тільки в інвалідному візку.

- Лікарі щось зачепили, і - кранти. Прокинулась в реанімації, ніг зовсім відчувала. Мені кажуть: «Поворуши пальцями», а я не можу. Про те, що це на все життя, я дізналася потім. Я спокійно до цього поставилася. Просто у мене характер такий, сила духу, - розповідає про себе Ніна.

Ніна

Шансів стати на ноги у дівчинки не було. Хто в цьому винен і чому звичайна операція привела до таких тяжких наслідків, ні мати, ні вона сама з'ясовувати не стали. До того ж незабаром маму Ніни позбавили батьківських прав. В опіки порахували, що мама погано організувала догляд за дитиною, проте сама дівчина дотримується іншого погляду на цей рахунок:

- У той час тільки мама підтримувала мене. Казала, щоб я не переживала. Вона дуже гарна, і я дуже її люблю. Коли мама забрала мене додому після лікарні, у мене все нормально було. Але так вийшло, що її позбавили батьківських прав.

Наступні 4 роки Ніна провела у дитячому хоспісі Новокузнецька, звідки в 2017 році її перевели в Будинок милосердя назад в Прокоп'євськ. І тут її стан різко погіршився.

Всього за півроку, з червня по грудень, Ніна схудла з 52-го розміру до 42-го, почався сильний запальний процес, утворилися пролежні. Дівчина була практично надана сама собі, і сподіватися на допомогу з боку їй не доводилося. Про цю історію, напевно, ніхто б так і не дізнався, якби одного разу Ніна не написала на своїй сторінці "ВКонтакте" - навіть не прохання, а крик про допомогу :

«Допоможіть вилікувати глибокі пролежні. Поки нічого не допомагає, лежу в лікарні, постійно висока температура, з ран все біжить. Більше немає сил! »

І - відгукнулися. Волонтери, лікарняні клоуни Ольга Фоніна і Женя Кисельова, який пам'ятав Ніну по дитячому хоспісу, звернули увагу на цю запис. І стали останнім шансом Ніни на порятунок.

- Вона постійно лежала в мокрому, в бактеріях, все пішло до кісток. Довелося робити резекцію (видалення частини) стегнової кістки. Лікар сказав, що питання стоїть саме про життя і смерті. Якщо ми зараз не впораємося з запальним процесом, будемо змушені відправити її в хоспіс вмирати. Вакуумні набори для терапії, які були в лікарні, закінчилися, і чекати їх треба було два місяці. Ми екстрено організували збір: збирали гроші, купували набори у представництва компанії і відвозили, - каже Ольга Фоніна.

Женя Кисельова з Ніною

Директор стоїть на своєму: догляд був хороший

За словами Ольги, волонтери, що працювали в Будинку милосердя, підтвердили, що догляд за пацієнтами тут справді не належний. Підгузників часто не вистачало, замість них стелили пелюшки, на яких хворі лежали в власних випорожненнях тривалий час. Крім того, через відсутність необхідних умов Ніна півроку була змушена просто лежати - вона не мала можливості ні пересісти в коляску, ні навіть поміняти собі підгузники. Хоча в хоспісі її навчили цим маніпуляціям, і всі попередні 4 роки Ніна обслуговувала себе сама.

- Коли вона до нас поступила, ми навчили її за собою доглядати. Вона сідала на коляску, сама собі памперс міняла, сама голову мила, зовсім не була обмежена в пересуванні. Вона дуже життєрадісна, активна. Англійська вчила, творчістю займалася, малювала, вишивала, завжди охоче йшла на контакт, - згадує завідувачка хоспісної відділенням ДГКБ № 3 Новокузнецька Наталія Куликова.

Однак в Будинку милосердя Ніна, по суті, опинилася сам на сам зі своїми проблемами. Нікому не потрібна, протягом півроку вона тільки дивилася телевізор і малювала картини за номерами.

- Директор Будинку милосердя Надія Миколаївна каже, що догляд хороший, стоїть на своєму, і все. Там памперси міняли всього два рази в день, вранці і ввечері. А мені треба міняти їх постійно, я ж не відчуваю, коли в туалет ходжу. Я знала, що пролежні будуть. Але щоб такі ... Сказали левомеколем мазати, а толку від нього? - каже Ніна.

Женя Кисельова і Ольга Фоніна з Ніною

Завдяки зусиллям волонтерів Ніну перевели в опікове відділення міської Прокоп'євськ лікарні. Там вона перебуває з грудня минулого року. Потрапити до неї в палату неможливо, не пускають лікарі, тому ми розмовляємо по телефону. Голос у Ніни низький, сиплий, але дуже життєрадісний. Слухаючи її, складно уявити, що ця людина практично вмирав останні півроку на лікарняному ліжку. Однак, незважаючи на всі зусилля волонтерів, лікарі впевнених прогнозів так і не дають. Навіть на те, що Ніну найближчим часом випишуть і вона зможе сидіти і пересуватися в колясці.

Поруч з Ніною знаходиться мати. В опіковому відділенні для неї виділили ліжко, щоб вона могла приходити і доглядати за дочкою. За освітою вона фельдшер, що і як потрібно робити, знає. Незважаючи на те, що вона була позбавлена ​​батьківських прав, це ніяк не відбилося на їх з Ніною відносинах: дочка і раніше любить її і вважає найкращою на світі.

30 березня - на день народження, волонтери влаштували Ніні свято в лікарняній палаті: з квітами, тортом, гарним вбранням, кулями, подарунками та з виїзним салоном краси. Це хоч трохи скрасило лікарняні будні дівчата.

Ніна з мамою

Її везли в банк і говорили: «Знімай і віддавай гроші»

Чим можна допомогти Ніні? Це питання волонтери задають вже протягом декількох місяців. І, як їм здавалося, вони знайшли єдино можливий вихід з цієї ситуації.

- Ніна - недурна дівчина, і ми вирішили, що її треба перевести назад в Новокузнецьк. Тут є спеціальний коледж, в якому вона зможе вчитися. Є будинок престарілих, де багато її однолітків і де вона зможе жити цілий рік, - каже Фоніна. - Але всі наші починання натрапили на нерозуміння з боку директора Будинку милосердя. Вона категорично відмовляється віддати Ніні документи для перекладу.

Директор Будинку милосердя Надія Чорткова коментувати ситуацію кореспонденту "Правміра" відмовилася, пославшись на зайнятість. А потім і зовсім перестала відповідати на дзвінки. В інтерв'ю іншим виданням вона раніше заявляла, що паспорт волонтерам потрібен для шахрайських дій. Однак що саме вона мала на увазі - не доказала.

- Я навіть не просила скан: говорю, ви просто сфотографуйте атестат на телефон, щоб показати і отримати відповідь, візьмуть її або не візьмуть, є у неї шанси чи ні здобути освіту. Кричала вона там як ненормальна: «Навіщо? Ми нікуди її не віддамо! »Я їй кажу:« А навіщо ви заздалегідь на життя дівчата хрест ставите? Якщо Ніна з лікарні повернеться назад до вас, вся історія з пролежнями повториться ».

У Департаменті соцзахисту в Кемерові заяву на переведення з Прокопьевска в Новокузнецьк не прийняли, сказавши: «Ніна вже повнолітня, нехай сама і пише в усі інстанції, якщо її щось не влаштовує».

Але вона ж дитина, яка не має якогось соціального досвіду, її ніхто цього не вчив. Вона буквально при смерті, і повинна листи до адміністрації писати, з'ясовуючи, що їй належить, а що ні!

Загалом, з Прокопьевска ми поїхали як обпльовані. Здавалося б, жінка-директор, повинна всім допомогти, знайти якийсь розумний вихід з цієї ситуації. Але таке відчуття, що ми в неї особисто гроші намагаємося відібрати, - каже Ольга Фоніна.

Ніна

Волонтер впевнена: у цій історії справді є і фінансова сторона. За інформацією Фоніной (зі слів Ніни, а вони їй довіряють), коли дівчина виписувалася з хоспісу рік тому, на її рахунку було не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак півроку потому у неї не було навіть коштів, щоб поповнити баланс на телефоні.

- За словами Ніни, працівники Будинку милосердя садили її в таксі, везли в Ощадбанк і говорили: «Знімай гроші і даси її нам». Я запитала, скільки вона в останній раз грошей віддала: 30 тисяч! Запитала у директора, як же так вийшло. «Ну, витратила, напевно», - відповіла вона. Я не думаю, що Ніні є сенс брехати. Вона не така, щоб інтриги плести і на кого-то наговорювати. Вона сказала як є. Я запитала, чи є у неї чек або прибутковий ордер - немає, каже, за весь час не дали нічого, - каже Фоніна.

Підсумком цієї історії може стати тільки судовий розгляд. Найближчим часом волонтери планують подати заяву в суд за статтею «неякісне надання медичних послуг».

- Це буде довга історія, судитися доведеться з Департаментом соцзахисту Кемерова. Але мені здається, такі речі замовчувати не варто. Це просто знущання над людиною. Люди кажуть: «Ми про неї піклуємося, ми її любимо». Але вони її мало не вбили! - вигукує Ольга Фоніна.

Можливо, після публікації в ЗМІ щось в цій історії зрушиться з мертвої точки. По крайней мере, в це вірять і волонтери, і сама Ніна. Дівчина вже будує плани на майбутнє: як переїде в Новокузнецьк, буде вчитися на адвоката. Але наскільки це реально - поки невідомо нікому. І навіть лікарі побоюються поки давати точні прогнози по її здоров'ю.

Після того, як вийшла стаття, з кореспондентом порталу "Правмір" зв'язалася директор Будинку Милосердя Надія Чорткова. Вона повідомила, що на її думку, не всі факти, наведені в статті, є достовірними.

"У статті наводяться факти, що волонтери її влаштували в лікарню, все їй зробили. А волонтери ні в чому не беруть участь, тільки гроші збирають на свій рахунок і незрозуміло, куди вони дівають гроші. Ви розумієте це? Якщо вона потребує, відправте гроші на її рахунок.

Нас, державна установа, перевіряють з усіх боків. І ті гроші, про які йде мова в статті, ми з Ніною зняли за стаціонарне обслуговування. Нас вже перевірили, і ці факти не підтвердилися. І оплата з цих грошей пройшла по квитанції. А ви так написали, як ніби її спеціально посадили на таксі, силою, забрали ці гроші. Так само не можна. Ми державно установа, нас перевіряють з усіх боків: прокуратура, департамент соцзахисту, у нас стільки перевіряючих, контрольних наглядових органів, і все до копійки гроші Ніни цілі, і на все є чек.

У мене таких ще лежать 39 осіб у відділенні, і всі важкі, інваліди 1 і 2 групи. І жоден з них не скаже, ні у одного жодна копійка не пропала. А ви таку чорноту викладаєте. Я вам кажу від чистого серця, що так не робиться ".

Волонтери, в свою чергу, не згодні з позицією Надії Чорткова. За словами Фоніной, всі засоби, які вони зібрали (це близько 50 тисяч), пішли на покупку вакуумних наборів для терапії, на протипролежневі бинти, медикаменти, антибіотики і білкове харчування. За всіх засобів волонтери готові відзвітувати і надати документи. Також всі звіти є в групі ВКонтакте , Яку вони ведуть. Крім Фоніной і Кисельової, збір вели і інші волонтери , Вони також передали антибіотики та інші препарати.