Основні ліки - фізрозчин і клізма?

1. Фото з ресурсу rusenemas.com © За розповідями володимирців, після наших публікацій про стан дитячого...

Фото з ресурсу rusenemas.com ©

За розповідями володимирців, після наших публікацій про стан дитячого інфекційного № 2 відділення на Токарева (докладніше тут і тут ) Ситуація тут змінилася в кращу сторону. І хоч ми тоді здобули половинчату перемогу (доглядальницю з будинку дитини звільнили, а медсестру-садистку навіть не насварили), ми вважаємо, що нам вдалося зрушити справу з мертвої точки.

Людмила, свого часу звернулася до нашої редакції, ще раз побувала в цій лікарні, і хоч зустріли її там неласкаво (одна з медсестер впізнала себе в описаній садистка, хоча імен ми не називали), але в подальшому матуся відзначила поліпшення в стані лікарні: і з прибиранням приміщень у відділенні, і зі ставленням до хворих дітей.

Ми готові були вже поставити «четвірку» головлікаря Тихонову (мінус бал за медсестру), але виявилося, що зарано.

Вийшло так, що захворіла моя племінниця півтора років. Лікарі швидкої приїхали на подив швидко (через 50 хвилин), і хоч отримали за це наганяй від свого керівництва (мабуть, там все ще інакше відносяться до визначення терміновості виїздів), але дитину врятувати встигли - доставили нехай і в тяжкому стані, але живу в лікарню. У дитяче інфекційне відділення № 1 на Токарєва.

Ось, що пишуть про це відділення в соціальних мережах.

«Антисанітарія жахлива, клуби пилу були всюди. Палати після пацієнтів не обробляють нічим. Підлоги не миють, змушують матусь. Їду носили огидно, якщо через 5 хвилин тарілка не здаси, починали кричати якісь старі маразматичка. Призначення лікар робить, не повідомивши діагноз, половину ліків не дають, просто не дають. З 5 призначених нам ліків нам давали всього 1. Медсестри нема на постах, хамлять. Лікарі не мають ніякої кваліфікації, навіть не можуть визначити, дитина спить або вже свідомість втратив. На вимогу допомогти дитині лікар сказав - Ви животик погладьте, дитина пропукаться і все пройде. І це нормальний лікар!
Всі завідувачі огидні, особливо в першому відділенні. Не знають вони роботи своєї. Виписують, не підготувавши виписки, змушують приходити за нею через тиждень.
Постільна білизна не давали, ні дитині, ні мамі.
Брешуть, що не роблять УЗД, що немає апарату. Апарат є, знаходиться в будівлі поліклініки, поки не Наїдеш, не роблять нічого ».

Оксана Б. (на прохання автора поста не вказуємо її прізвище - примітка редакції).

Правда, події, описувані Оксаною, відносяться до минулого року. Була надія, що за рік, особливо після наших численних публікацій, ситуація тут змінилася. Був шанс перевірити це.

Через пару днів, коли криза у дитини минув, я мав нагоду підмінити її маму в лікарні. У той день мене не чекали, хоча вже знали, що до них прийдуть з того самого ТВ-МИГ. Тому я на собі змогла відчути «всю доброзичливість» медперсоналу до батьків хворих дітей. Коли зрозуміли, що я - це ТБ-МИГ, здалося, я дивлюся сучасну інтерпретацію гоголівського «Ревізора». Німа сцена.

У палаті на другому поверсі відро для сміття виявилося переповненим - не біда, швидко прийшли і винесли. Взагалі спочатку дитину поклали на перший поверх. Але там було дуже холодно, а коли дізналися про моє майбутній візит - перевели на другий поверх. Тут було нестерпно жарко і задушливо. Нагадаю, це інфекційне відділення, і кожен раз, коли у вас хворіє дитина, що приходить педіатр настійно рекомендує провітрювати приміщення і не влаштовувати «душіловку». Тут в палаті біля вікна висить записка, яка забороняє наближатися до вікон, не тільки не відкривати і не закривати самі вікна, а й навіть регулювати жалюзі. Невже так складно привести температурний режим всередині стаціонару в норму? Або це теж - не для некомпетентних в медичних питаннях батьків проблема?

Дальше більше. Пам'ятайте, ми розповідали про жахливу ситуацію з малюком-відмовників у інфекційному відділенні № 2? Для тих, хто забув, нагадаю. Ось невелика цитата з нашого матеріалу:

«Протягом кількох днів малюк не міг сходити в туалет, дуже кричав, зітхнувши - затихне, а потім знову кричить. Дівчата пішли до медсестрам просити, щоб дитині поставили клізму. Не повірите - У ДИТЯЧІЙ ЛІКАРНІ НЕ ВИЯВИЛОСЯ НАВІТЬ спринцівки, і малюкові в попку вставили шматочок Мильці, що категорично заборонено, адже мило роз'їдає слизову кишечника ».

Ситуація прагнула до повторення і в інфекційному відділенні № 1. Коли на п'яті (!) Добу матуся звернулася до лікарів з питанням про аналогічну допомоги дитині, виявилося, що і тут нічого, крім спринцівки, немає, та й то - якщо знайдуть. І матусі (якщо вже їй далі дивитися на свого змученого дитини несила) запропонували купити проносне за свій рахунок. До слова, це був не перший пропозицію про покупку ліків дитині, що знаходиться в стаціонарі. У нашому випадку ліки купувалися, але я сумніваюся, що інші мами, що лежать в цьому відділенні зі своїми хворими дітками, мали ті ж можливості для оперативної закупівлі медикаментів в стаціонар.

Тому я вирішила з'ясувати, як так виходить, що в дитячому інфекційному відділенні немає звичайного дитячого проносного. З'ясувалося, що завідуюча дитячим відділенням Ольга Потапова не знає про існування дитячих проносних засобів в принципі.

- Чи є у вас якісь проносні засоби пероральні?
- Таких немає. Це доля дорослих. Проносними у дітей не користуються!

Це невігластво (саме так!) Завідуючої дуже важливо. Чому, ми розповімо трохи нижче.

Лікуючий педіатр Людмила Ковальська підтвердила, що малюкам всілякі механічні дії і величезні очисні клізми не приносять користі і навіть шкідливі, а також пояснила ситуацію з покупними ліками і відсутністю інших засобів тим, що нічого цього в списку життєво необхідних препаратів немає (повний запис розмови з лікарем є в розпорядженні редакції).

- А що є у вас?
- Мама вибрала купити сама. Ну, виписала я їй Флуімуціл. Підходьте, подивимося.
- Крім Флуімуціла, ви більше нічого не виписали?
- Усе.
- Але це не так. У нас є цей папірець, де ви виписали, що купити. Там є ще Мірамістин, яким зрошують горло. Препарат капати в ніс на основі морської солі. Ви знаєте, скільки це коштує?
- Ну, мама так вирішила. Я пропонувала мамі фізрозчин.
- Але фізрозчин не допомагає
- Допомагає.
- Але ми живемо в 21 столітті. Фізрозчин не допомагає.
- Ще раз пояснюю, в список життєво-необхідних препаратів то, що вам виписано, не входить. Я пропоную батькам вибір.

Ми не станемо вас втомлювати переказом усієї розмови з педіатром, основна частина якого була зведена до того, що лікарням виписують самий мінімум ліків для використання в стаціонарах, і це - вина міністерства охорони здоров'я Росії.

Так ось, виявляється, хто головний ворог? Мінздоровсоцрозвитку! Заходимо на сайт департаменту охорони здоров'я області і дивимося, що ж входить в список життєво необхідних ліків, затверджений Урядом РФ на 2015 год 30 грудня 2014 року № 2782-р.

Під номером А06AD ми бачимо дитяче проносне лактулоза, рекомендоване Союзом педіатрів Росії. Перевіряємо комплектацію цим препаратом по 3 списками з 4 розписаних МОЗ: для лікарень, для аптек і т.д. У 2 з трьох, в тому числі в списку комплектації лікарень, цей препарат є.

Просимо прокоментувати нашу знахідку і відсутність препарату в реальності в дитячому інфекційному відділенні (в тому числі після нашої публікації) прес-секретаря департаменту охорони здоров'я Андрія Трохіна. Він, в свою чергу, зв'язується з головним лікарем Тихоновим і нарешті повідомляє нам, що цього препарату немає в лікарні, тому що ... його не часто запитують. Тільки на нашій пам'яті це, як мінімум, другий раз за місяць, нами зафіксований. Хоча ми впевнені, що попит в дитячому відділенні (при обліку, що дитячий шлунково-кишковий тракт завжди реагує на зміну харчування і загальне самопочуття дитини) ці препарати користуються значно частіше. Вартість препарату - від 200 до 350 рублів! Навіть якщо він в місяць потрібно лише один раз, ця сума - не та, про яку потім можна буде плакати! Зате якась дитина швидше піде на поправку, позбувшись від токсичних шлаків в своєму організмі.

Так в чому проблема? А проблема в тому, що препарат не замовляють ... тому що не знають про те, що він входить в список МОЗ.

На думку директора департаменту охорони здоров'я Олександра Кірюхіна, це походить від того, що лікарі не в змозі запам'ятати всі найменування, внесені в цей список. Мовляв, їх десятки тисяч. А ще лікарі - теж люди, можуть мати домашні проблеми, проблеми з власним здоров'ям, втомитися в кінці-кінців. Віримо і не заперечуємо. Але от якщо педагог буде засмучений домашніми проблемами і виллє це на голови своїх учнів, як до цього поставляться батьки-лікарі постраждалих учнів? Або бухгалтер замість перерахування податків на кого-то образиться і «піде в себе». Так навіть журналісти в майбутню виборчу кампанію в Держдуму забудуть нітрохи не меншу кількість пунктів законів, які супроводжують виборчий процес, і порушать щось?

Олександр Вікторович, погодився, що це не справа. І тут кожен буде покараний за свій проступок. Чому ж лікарі вважають, що вони можуть щось забувати або не знати? Як доктор або завідуюча відділенням можуть замовити ліки, якщо вони не знають про його існування? І чия вина в цьому? Невже нещасних хворих дітей і їх мам?

Ось і виходить, що живемо ми в 21 столітті, впроваджуємо інтерактивні послуги, а лікуємося по-старому фізрозчином і клізмою. До якого розвитку так дійдемо?